понеділок, 8 вересня 2014 р.

Новий потужний лазер проходить остаточні випробування

ESO приймає перший 22 Вт натрієвий лазер для адаптивної оптики телескопів

Наразі було користувацьке випробовування нового 22 Вт лазеру, наданого TOPTICA та його партнером MPB, чому передувало майже п'ять років стійкого співробітництва та зусиль (див. ann1045, ann1048, ann11039, ann12012 та ESOcast34). Дана лазерна система буде частиною блоку адаптивної оптики на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO [1]. Цей лазер, а також ще чотири схожих (у тому числі один запасний), котрі згодом будуть довезені, складають ключові елементи нового інструменту, а дане прийняття знаменує собою важливий крок вперед до реалізації проекту.

П'ять років тому варіанти отримання компактних надійних лазерів високої потужності, відповідних для вимог систем адаптивної оптики, були дуже обмеженими. А тепер нові технології та науково-дослідні роботи змінили стан речей.
Після трьох місяців приймально-здавальних випробувань на ESO, команда проекту був дуже задоволена продуктивністю роботи нового обладнання, яке відкриває великі потенційні можливості буденної стабільної роботи на VLT у майбутньому. Це дуже важливо, тому що ці лазери будуть використовуватися кожен раз, коли проводяться спостереження за допомогою систем адаптивної оптики.
Нова конструкція лазера також отримує вигоду зі спеціальної технології, спрямованої на підвищення яскравості штучної опорної зорі, що генерується в шарі натрію, котрий в земній атмосфері на висоті десь 90 км [2]. Ця унікальна особливість зазвичай ніколи досі не використовувалась під час спостережень на великих телескопах.
Блок адаптивної оптики використовує датчики для аналізу атмосферного тремтіння та гнучкого дзеркала, котрі вмонтовані в телескоп для корекції спотворень зображення, викликаних земною атмосферою. Для цього потрібно мати "під рукою" яскраву зорю, щоб на ній виміряти турбулентність, і та зоря повинно бути дуже близько до спостережуваного небесного об’єкту.
Пошук справжньої зорі для цієї ролі навряд чи вдасться. Таким чином, щоб проводити корекцію атмосферної турбулентності по усьому небі, де знаходяться різні космічні об’єкти, інженери прийшли до ідеї проектування потужного лазерного променю, щоб у небі на шарі атомарного натрію створити штучну "зорю". Вимірюючи атмосферне тремтіння та спотворення цієї штучної "зорі", система робить найдрібніші зміни поверхні гнучкого вторинного дзеркала, завдяки чому телескоп може створювати зображення з набагато більшою чіткістю, ніж це можливо без адаптивної оптики.
Новий лазер забезпечує потужність 22 Вт, що наче скромно у порівнянні зі стандартними лампочками, але коли випромінюється когерентне світло, то така його потужність дуже інтенсивна і потребує особливих заходів безпеки під час роботи. Завданням таких лазерів, є ефективно виробляти світло певної довжини хвилі, необхідної, щоб створити штучну "зорю" [3].
Дія цих нових лазерів, як тільки-но вони запрацюють на телескопі, буде представляти інтерес для майбутніх проектів, таких як Європейський Надзвичайно Великий Телескоп, котрий також потребує кілька таких лазерних систем.

Notes

[1] Новий лазер буде частиною комплексу 4LGSF (4 Laser Guide Star Facility), який має бути встановлений в якості підсистеми AOF (Optics Facility) на UT4 Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, щоб забезпечити системи AO на приладах GALACSI/MUSE та GRAAL/HAWK-I чотирма лазерними натрієвими "зорями" (LGSs) - необхідними опорними джерелами для адаптивних поправок високого порядку.
[2] Світло від лазера складається головним чином із спектральної лінії переходу D2a натрію, на котру доводиться 80% від потужності випромінювання, та двох бічних смуг рівномірно розташованих по обидві сторони від основної лінії, кожна з яких містить по 10%. Вища частота бічної смуги резонанує із D2b переходом натрію і в поєднанні з іншими властивостями лазера може підвищити яскравість штучної "зорі" до 2.5 разів.
[3] ІЧ-лазер з низьким енергоспоживанням, що випромінює на дуже стабільній довжині хвилі 1178 нм, є першою частиною цього процесу. Потім інфрачервоне випромінювання підсилюється оптичним підсилювачем високої потужності з використанням ефекту Рамана, а далі воно надходить до резонансної камери, яка подвоює енергію фотонів, виробляючи хвилю потрібної довжини 589 нм, котра ідеально підходить для створення штучної "зорі" в атмосферному шарі атомарного натрію.

Посилання

Джерело: ESO Ukraine 

Перше світло MUSE

Потужний 3D спектрограф успішно встановлено на VLT

Новий новаторський прилад, званий MUSE (Multi Unit Spectroscopic Explorer) було успішно встановлено на Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO в обсерваторії Паранал на півночі Чилі. У перший період дуже успішних пробних спостережень, MUSE спостерігав далекі галактики, яскраві зорі та інші небесні об’єкти.

Після випробувань та попереднього прийняття у роботу в Європі у вересні 2013 року, MUSE було відправлено ​​в обсерваторію ESO Паранал в Чилі. Прилад вдруге зібрали у базовому таборі, перш ніж дбайливо перевезти його до місця остаточного встановлення на четвертому телескопі групи VLT. MUSE є найновішим із другого покоління низки приладів для VLT (перші два були X-shooter та KMOS, а на наступний SPHERE очікується найближчим часом).
Очільник групи та головний випробовувач Роланд Бекон (Центр астрофізичних досліджень в Ліоні, Франція), висловив свої почуття: "На прилад пішла купа роботи багатьох людей протягом численних років, але ми його таки зробили! Здається дивним, що ця семитонна колекція оптики, механіки та електроніки наразі стала фантастичною машиною часу для дослідження раннього Всесвіту. Ми дуже пишаємося досягненням - MUSE залишиться унікальним приладом на довгі роки".
Наукові цілі для MUSE включають проникнення в ранні епохи Всесвіту, щоб дослідити механізми формування галактик і вивчити рух матерії у найближчих галактиках та її хімічні властивості. Прилад буде мати багато інших застосувань, починаючи від досліджень планет та супутників у Сонячній системі, продовжуючи вивчення властивостей місць зореутворення в Чумацькому Шляху - і до далекого Всесвіту.
Будучи унікальним потужним дослідницьким засобом, MUSE використовує 24 спектрографи для розщеплення світло на його складові кольори для створення як зображення, так і для отримання спектрів вибраних ділянок неба. Він видає 3D види Всесвіту зі спектром для кожного пікселя в якості третього виміру [1]. У ході подальшого аналізу, астроном може слідувати за даними та вивчати потрібні "зрізи" об'єкту на різних довжинах хвиль так само, як налаштовувати телевізор на усякі канали, що на різних частотах.
MUSE у собі поєднує дослідницький потенціал фотографічної камери з вимірювальними можливостями спектрографа, в той час як адаптивна оптика надає зображення значно кращої чіткості. Прилад встановлено на четвертому телескопі групи VLT, котрий наразі перетворений на повністю адаптивний телескоп.
MUSE є результатом десятилітніх зусиль проектування та розробки консорціуму MUSE, котрий очолює Centre de Recherche Astrophysique de Lyon (Франція) у партнерстві з інститутами Leibniz-Institut für Astrophysik Potsdam (AIP, Німеччина), Institut für Astrophysik Göttingen (IAG, Germany), Institute for Astronomy ETH Zurich (Switzerland), L'Institut de Recherche en Astrophysique et Planétologie (IRAP, Франція), Nederlandse Onderzoekschool voor de Astronomie (NOVA, Нідерланди) та ESO.
Від початку 2014 року, Бекон та інша частина об'єднання MUSE, а також монтажно-прийомна група в обсерваторії Паранал написали історію MUSE в низці статей, котрі ви можете побачити тут. Команда представить перші результати від MUSE на майбутньому робочому семінарі 3D2014 в ESO в Гархінзі, Німеччина.
"Муза дає натхнення. І дійсно, MUSE надихала нас протягом багатьох років і буде продовжувати це робити",- говорить Бекон у своєму блозі в статті про "перше світло". "Без сумніву, багато астрономів з усього світу теж будуть зачаровані нашою "музою".

Примітки

[1] Ця технологія, відома як спектроскопія (integral field spectroscopy), дозволяє астрономам одночасно вивчати властивості різних частин об'єкту, такого як галактика, щоб побачити, як вона обертається та щоб виміряти масу. Вона також дозволяє визначити хімічний склад різних частин небесного тіла та інші його фізичні властивості. Така технологія вже використовується протягом багатьох років, але завдяки MUSE стався стрибок у чутливості, ефективності та роздільній здатності. Один із способів, щоб описати сутність MUSE, являє собою поєднання зображення з високою роздільною здатністю та спектроскопії.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Переклад прес-релізу ESO eso1407.

Джерело: ESO Ukraine   

неділя, 16 березня 2014 р.

Будівництво дороги на гору Армазонес

Почалися будівельні роботи для Європейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT). Чилійська компанія ICAFAL Ingeniería у Construcción SA (ICAFAL), приступила до будівництва дороги до вершини гори Армазонес.
Наразі нема асфальтованої дороги від шосе загального користування до вершини гори. Очікується, що дорожньо-будівельні роботи триватимуть 16 місяців і забезпечать доступ до вершини для майбутнього будівництва гігантського телескопа.
Після завершення початих робіт, дорога матиме загальну ширину 11 метрів, а власне асфальтове покриття буде завширшки 7 метрів.
ICAFAL також відповідатиме за нівелювання верхньої частини гори у кінці цього року та за додаткові будівельні роботи. Пік повинен бути змінений, щоб створити платформу для побудови телескопа та інших допоміжних споруд.
Перші наукові роботи телескопа заплановано на початок наступного десятиліття, коли E-ELT почне вирішувати найбільші астрономічні проблеми нашого часу. Гігантський телескоп дозволить захоплююче дослідження повністю невідомих сфер Всесвіту. Це буде найбільший у світі телескоп оптичного та ближнього ІЧ-діапазону: "найбільше у світі око у небо".

Посилання

Контакти

Roberto Tamai
E-ELT Programme Manager
Garching bei München, Germany
Tel: +49 89 3200 6367
Email: rtamai@eso.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Tel: +49 89 3200 6655
Cell: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Джерело: ESO Ukraine  

Новий Президент Чилі Мішель Бачелет зустрілась із представниками керівництва ESO

10 березня 2014 року Генеральний директор ESO Тім де Зеу, разом із Головою Ради ESO Ксавьє Барконсом та представником Європейської Південної Обсерваторії в Чилі Фернандо Комероном, разом з виконавчим директором Андреасом Кауфером зустрілись із Мішель Бачелет, котра обрана президентом Чилі, за день до її інавгурації. Делегація передала свої поздоровлення та висловила надію на плідну і продуктивну співпрацю між ESO та приймаючою країною Чилі.
Подія відбулася у Дипломатичній Академії Чилі, де Мішель Бачелет також провела зустрічі з кількома поважними організаціями та делегаціями з усього світу, котрі були запрошені на церемонії з нагоди передачі влади у країні.
Ближче до вечора, Фернандо Комерон і Тім де Зеу брали участь в офіційному прийомі з вихідним президентом Чилі Себастьян Піньєра у Паласіо-де-Ла-Монеда в Сантьяго, де вони мали можливість особисто подякувати йому за постійну підтримку ESO з боку уряду Чилі під час його президентського правління.
11 березня Тім де Зеу, Ксавьє Барконс і Фернандо Комерон прийняли участь у церемонії інавгурації у Палаці Конгресу в Вальпараїсо, де вони мали можливість зустрітись із багатьма високими представниками інших делегацій, а також із владою Чилі. Серед них були пані Ізабель Альєнде - нещодавно призначена Голова Сенату Чилі, котра тепло висловила надзвичайну особисту зацікавленість у відвіданні обсерваторії Паранал у найближчому майбутньому.
У ході прийому для членів дипломатичного корпусу в Чилі увечері 11 березня, президент Бачелет повторила Фернандо Комерону тверде прагнення її уряду щодо підтримки духу співробітництва, який був характерний у відносинах між ESO та Чилі, а також сказала про свій намір відвідати Паранал в ході її нинішнього президентського терміну.

Посилання

Контакти

Francisco Rodriguez I.
ESO, Santiago, Chile
Tel: +56 2 24633019
Email: frrodrig@eso.org 

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Tel: +49 89 3200 6655
Cell: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Джерело: ESO Ukraine 

Французька акторка Жюльєтт Бінош та ірландський актор Гебріел Бірн відвідали обсерваторії ESO в Чилі

Вшановані нагородами французька актриса Жюльєтт Бінош та ірландський актор Гебріел Бірн 22 лютого 2014 року відвідали обсерваторію ESO Паранал у північній частині Чилі. Згодом, 24 лютого, Жюльєтт Бінош вирушила до телескопа ALMA.
Відомі своїми ролями у багатьох успішних фільмах, Жюльєтт Бінош та Гебріел Бірн висловили свою зацікавленість у відвідуванні у свій вільний час найбільш відомих обсерваторії на півночі Чилі. Наразі вони приймають участь у зйомках нового фільму під назвою The 33, котрий оснований на реальній драматичній історії про шахтарів, які були успішно врятовані після багатьох тижнів із підземної пастки в результаті аварії на шахті Сан-Хосе у 2010 році.
На Параналі акторів приймав аміністратор ESO Патрік Геєрер та представник Європейської Південної Обсерваторії в Чилі Фернандо Комерон. Приїхавши вчасно, щоб спостерігати захід Сонця із гори Паранал 22 лютого, вони побачили відкриття куполів VLT та підготовку до ночі спостережень. Жюльєтт Бінош та Гебріел Бірн стали свідками роботи астрономів у пункті керування VLT та отримання наукових даних із космосу, а також виявили живу цікавість до роботи астрономів, котрі хочуть краще зрозуміти людське існування та наше місце у Всесвіті.
24 лютого Жюльєтт Бінош подорожувала по пустелі Атакама до плато Чахнантор в чилійських Андах, де її прийняв П'єр Кокс - директор обсерваторії ALMA.
Це було відмінна можливість для персоналу обсерваторій ESO поділитися своїми зоряними мандрами з іншими "зірками", як Жюльєтт Бінош та Гебріел Бірн.

Контакти

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Tel: +49 89 3200 6655
Cell: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Джерело: ESO Ukraine 

ESO залишається найпродуктивнішою у світі наземною астрономічною обсерваторією

Огляд кількості рецензованих наукових робіт, опублікованих у 2013 році із використанням даних від телескопів та приладів Європейської Південної Обсерваторії показав, що ESO залишається найбільш продуктивною наземною обсерваторією в світі. Астрономи, використавши дані від спостережень в обсерваторіях ESO, у минулому році написали 840 рецензованих робіт. Число робіт, опублікованих за даними ESO у 2013 році навіть залишилось небагато вищим, ніж ряд робіт із використанням даних від Космічного Телескопа Хаббла (NASA/ESA).
Майже 70% всіх статей, що мають стосунок до ESO в 2013 році, використали дані, отримані за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) або Інтерферометра VLT. Найбільш продуктивними приладами на VLT, із оглядом на документи, залишаються FORS2 і UVES. X-shooter також показав різке збільшення числа публікацій: в цілому майже 170 робіт від 2010 по 2013.
Інші інструменти в обсерваторіях Ла Сілла та Паранал, у тому числі оглядовий телескоп VISTA на Параналі, як і телескопи та прилади на Ла Сілла, також побачили науковий прибуток порівняно з попереднім роком. HARPS залишається найбільш продуктивним приладом на Ла Сілла. Інструментарій, розташований в обсерваторії Ла Сілла, був причиною даних для написання більш ніж 270 накових робіт, що практично збігається з кількістю робіт наступних найбільш продуктивних наземних обсерваторій.
Експериментальний Дослідницький Телескоп Атакама (APEX) - співпраця Інститутом Радіоастрономії ім. Макса Планка (MPIfR, 50%), Космічною Обсерваторією Онсали (OSO, 23%) та ESO (27%), котрий управляється ESO на плато Чахнантор (пустеля Атакама, Чилі) - також показав невелике збільшення публікацій в ESO від минулого року.
Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атаками (ALMA) відзначив свій перехід від стадії будівництва до повноцінної обсерваторії 13 березня 2013, коли відобулось її офіційне відкриття. Кількість реферованих робіт із використанням його даних від ESO, більш ніж в два рази перевищую останню станом на 2012 рік, оскільки були опубліковані результати досліджень на стадії "ранньої науки" [1].
Методи, що використовуються для отримання статистичних даних, різняться між різними обсерваторіями, так що вони не завжди можуть давати точну порівняльну картину. Однак, ESO значно перевершує будь-яку іншу наземну обсерваторію вже сьомий рік поспіль і навіть залишається небагато попереду від Космічного Телескопа Хаббл (NASA/ESA) - це явно свідчить про великий внесок Європейської Південної Обсерваторії в астрономічні дослідження світу. Ці статистичні дані публікації дають уявлення про те, як наукова робота робиться із даними від окремих обсерваторій, але не про вирішення проблеми впливу цієї науки.
Дані цифри взяті із щорічного видання Basic ESO Publication Statistics, опублікованого бібліотекою Європейської Південної Обсерваторії. Статистика розрахована із використанням ESO Telescope Bibliography (telbib) - бази даних, що містить рецензовані видання, котрі використали дані від ESO [2]. ESO робить значні зусилля по виявленню всіх рецензованих робіт, що використовують дані від ESO і вважає telbib практично повною.
Інтерактивні графіки окремих статистичних даних також доступні в Інтернеті. Ці графіки відображають весь вміст бази даних telbib, в якому містяться записи публікацій від 1996 року і по теперішній час. Вони можуть бути використані для вивчення стану розробки наукових праць, що використовують дані від приладів ESO, про використання архівних даних, а також про середня кількість авторів і програм ESO на статтю.

Примітки

[1] У 2013 році в цілому 65 робіт використали дані спостережень із ALMA, але 25 не пов'язане з яким-небудь виділеним часом спостережень для європейських астрономів, через що вони не включені в статистику. Такий же підхід використовується при підрахунку документів спостережень від інших телескопів.
[2] Журнали, котрі періодично проходять обстеження на тему ключових слів, пов’язаних із ESO:: A&A, A&ARv, AJ, ApJ, ApJS, AN, ARA&A, EM&P, ExA, Icarus, MNRAS, Nature, NewA, NewAR, PASJ, PASP, P&SS and Science. Нові записи додаються після близько трьох тижнів після появи їх остаточного бібліотечного коду на ресурсі NASA ADS Abstract Service.

Посилання

Контакти

Uta Grothkopf
ESO Librarian
Garching bei München, Germany
Tel: +49 89 3200 6280
Email: uta.grothkopf@eso.org

Lars Lindberg Christensen
Head of ESO ePOD
ESO ePOD, Garching, Germany
Tel: +49 89 3200 6761
Cellular: +49-173-3872-621
E-mail: lars@eso.org

Джерело: ESO Ukraine   

пʼятниця, 14 березня 2014 р.

Діаманти на хвості Скорпіона

Нове зображення зоряного скупчення Messier 7 від ESO

Нове зображення від обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі показує яскраве зоряне скупчення Messier 7. Його легко побачити неозброєним оком поруч із хвостом сузір'я Скорпіона. Воно є одним із найвідоміших розсіяних зоряних скупчень на небі, а також предметом багатьох важливих астрономічних досліджень.
Messier 7, інакше відоме як NGC 6475, є яскравим скупченням із десь 100 зірок, розташованих приблизно за 800 світлових років від Землі. Нове зображення від Камери Широкого Поля (WFI), котра встановлена на 2.2 м телескопі ESO/MPG показує скупчення на густому тлі сотень тисяч слабких зірок, котрі у напрямку до центру Чумацького Шляху.
Маючи вік близко 200 мільйонів років, Messier 7 є типовим скупченням середнього віку: воно охоплює ділянку космосу близько 25 світлових років у перетині. Із часом зорі постаріють, а найяскравіші із тих, котрі на даному зображенні (їх десь одна десята частина від загального числа зірок у скупченні) - несамовито повибухають, як наднові. Заглядаючи у майбутнє, решта слабких зірок, котрі набагато більш численні, будуть повільно віддалятися одна від одної, поки не перестануть бути впізнаваними у вигляді Messier 7.
Розсіяні зоряні скупчення, як ото NGC 6475, представляють собою групи зірок, котрі утворились майже в один час та в одному місці, від великих космічних хмар газу і пилу в їх материнських галактиках. Такі зоряні групи становлять великий інтерес для вчених, оскільки там зорі мають приблизно один вік та хімічний склад. Це робить їх безцінними для вивчення будови та зоряної еволюції.
Цікавою особливістю даного зображення є те, що хоча воно густо наповнене зорями, проте тло не є рівномірно "чистим", а має помітні пасма пилу. Швидше за все, що скупчення та пилові хмари перебувають у різних частинах простору, хоча і на одному промені зору, тобто ми бачимо результат їх оптичного накладення. Чумацький Шлях повинен був зробити майже повний оберт на протязі життя скупчення, що призводить до значної реорганізації розташування зірок та пилу. Таким чином, ті газ та пил, із котрих сформувалось Messier 7, та власне і воно саме - всі вже давно порозбігались по різних "кутках".
Перший, хто згадав про це зоряне скупчення, був математик та астроном Клавдій Птолемей, котрий іще в 130 році нашої ери описав його як "туманність поблизу жала Скорпіона", що є доволі влучно, враховуючи те, що неозброєним оком скупчення видно як розмиту світлу плямку на виразному тлі Чумацького Шляху. На його честь Messier 7 іноді називають "скупчення Птолемея". У 1764 Шарль Мессьє включив його в якості сьомого запису до свого каталогу. Пізніше, у 19 столітті, Джон Гершель описав вигляд цього об'єкта, спостерігаючи його в телескоп, як "грубо розсіяного скупчення зірок". Ось такий відмінний підсумок!

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1406.

Джерело: ESO Ukraine