середу, 25 грудня 2013 р.

Розширення штаб-квартир ESO готове

Урочисте відкриття новобудови в штаб-квартирі ESO в Гархінзі

4 грудня 2013, в штаб-квартирі ESO в Гархінзі (біля Мюнхена, Німеччина), відбулася офіційна церемонія відкриття новобудови із офісними приміщеннями. У цьому святі взяли участь члени Ради ESO, місцевих органів влади, архітектори із бюро Auer+Weber+Assoziierte, генеральний підрядник BAM Deutschland AG та керівництво обсерваторії.
Відкриття розширення знаменує важливий день в історії ESO, оскільки воно не тільки дасть можливість всім співробітникам Європейської Південної Обсерваторії у Гархінзі знаходитись разом на одній території, полегшуючи цінність спільної роботи, а й забезпечить технічною будівлею для найпередовіших інструментів ESO, котра потрібна для їх складання, випробування та оновлення. Новобудова стала можливою частково завдяки щедрому внеску Федерального міністерства науки та досліджень.
Ці дві будівлі - адміністративна на 10 300 квадратних метрів та технічна на 2900 квадратних метрів, а також їх оточення охоплюють площу, котра більш ніж удвічі перевищує поточну площу штаб-квартири ESO у Гархінзі. Додаткові площі були дуже необхідні, оскільки персонал ESO в даний час розміщений в різних географічних точках наукового містечка в межах Гархінга.
Крім того, з оглядом на будівництво Європейського Надзвичайно Великого Телескопа, ESO потрібна колиска для технологічних інновацій, які вимагатиме цей амбітний проект. Технічна будівля, в котрій також розташується один з найбільших у світі архівів комп'ютерних астрономічних даних, буде координаційним пунктом цієї роботи.
Дві будівлі та критий перехід, котрий пов'язує їх з нинішньою штаб-квартирою, були розроблені архітекторами Auer+Weber+Assoziierte після перегляду декількох планів, запропонованих у рамках архітектурного конкурсу. Ця фірма також проектувала готель Residencia в обсерваторії ESO Паранал в Чилі, котрий отримав премію LEAF в 2004 році та премію від Cityscape Architectural Review у 2005 році.
Розширення був спроектоване у відповідності із наявною спорудою. Офісна будівля має схожу вигнуту форму, що широко використовує природні джерела світла, а також два внутрішніх дворики. Технічний будинок являє собою циліндр з діаметром майже відповідним до розміру 39 м головного дзеркала E-ELT.
Обидві нові будівлі мають статус "зелених", оскільки їх енергоспоживання буде значно нижчим, ніж це характерно для споруд такого розміру. Це пов'язано з хорошою теплоізоляцією фасаду і тому, що офісний будинок нагрівається і охолоджується за допомогою бетонних конструкцій (бетонне ядро), для чого використовуються підземні води спільно з тепловим насосом. Разом із центральним опаленням також використовують тепло від геотермальних джерел.
Дане розширення, будівництво якого почалося в січні 2012 року - це знак того, що зроблено іще один значний крок вперед у процесі постійного розвитку Європейської Південної Обсерваторії.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Christoph Haupt
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6310
Email: chaupt@eso.org

Lars Lindberg Christensen
Head, ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6761
Стільниковий: +49 173 3872 621
Email: lars@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1350.

Джерело: ESO Ukraine     

ESO отримала кошти на будівництво планетарію та громадського центру

До ESO надійшов благодійний внесок на будівництво планетарію та громадського центру на території своєї штаб-квартири в Гархінзі (Мюнхен, Німеччина). Центр буде чудовою астрономічною вітриною. Дякувати за це слід фонду Klaus Tschira Stiftung, який запропонував повністю профінансувати будівництво.
ESO прийняв пожертву, запропоновану фондом Klaus Tschira Stiftung, щоб фінансувати будівництво нового планетарію та громадського центру у приміщеннях штаб-квартири обсерваторії в Гархінзі в Німеччині. Новий центр буде підтримуватися за рахунок ESO. Він призначений, щоб надихнути людей подивитись на зорі, дати розуміння про важливість астрономії та про її вплив на наші повсякденні життя.
Klaus Tschira Stiftung є некомерційною організацією, заснованою фізиком Клаусом Чіра в 1995 році. Його мета полягає у підтримці проектів у галузі природничих та комп'ютерних наук, а також математики, із особливим інтересом у розвитку освіти та роботи з громадськістю в цих галузях.
Нова установа надаватиме відвідувачам яскраві враження про астрономію в цілому, а також і про наукові результати ESO, про проекти та технологічні прориви. Вся інформація буде надаватися англійською та німецькою мовами.
Унікальний дизайн нової будівлі нагадуватиме формою подвійну зоряну систему, котра передає речовину від одного компонента до іншого, що призведе до вибуху наднової. Це також відображено у назві об'єкта "ESO Supernova". Конструкція цієї чудової елегантної споруди була задумана Клаусом Чіра за допомогою архітектурної фірми Bernhardt+Partner із Дармштадту.
Центр буде "братом" чудового Haus дер Astronomie - Центру астрономічної освіти і пропаганди в Гейдельберзі, Німеччина, заснованого в кінці 2008 року Товариством Макса Планка для сприяння розвитку науки та Klaus Tschira Stiftung.
"ESO Supernova" пропонуватиме незабутні враження завдяки повнокупольному планетарію, який використовує новітні технології, та завдяки більш ніж 2000 квадратних метрів постійних і тимчасових виставок. Додаткові приміщення для проведення конференцій слугуватимуть для ряду лекцій, семінарів та власне конференцій. Крім того, планується громадська обсерваторія у веденні добровольцями із числа астрономів та інженерів ESO.
"Астрономія є захоплюючою та надихаючою наукою і я пишаюся тим, що зміг зробити свій внесок у поширенні астрономічних знань у світі",- говорить Клаус Чіра, керуючий директор Klaus Tschira Stiftung.
"Ми сподіваємося, що цей центр сяятиме, як надяскрава нова зоря, створюючи захоплення та пристрасть до астрономії навколо себе",- говорить Тім де Зеу, Генеральний директор ESO.
Центр задовільнятиме низці принципів сталого розвитку, а саме: з точки зору екологічних, економічних, соціально-культурних та функціональних аспектів проекту, а також технологічних процесів та місця розташування.
Штаб-квартира ESO знаходиться у дослідницькому центрі Гархінгу, котрий за 15 кілометрах на північ від Мюнхена. Це один із найбільших науково-педагогічних комплексів у Німеччині, в котрому працюють та навчаються 6 тисяч співробітників і 13 тисяч студентів. Він також є найбільної базою для Мюнхенського технічного університету, кількох інститутів Товариства Макса Планка, університету ім. Людвіга Максиміліана в Мюнхені, Академії наук Баварії, а також багатьох інших відомих інститутів і компаній.
Проект заснований на ідеї, яка виникла із співробітництва між ESO та Гейдельберзьким інститутом теоретичних досліджень (HITS) - науково-дослідний інституту Klaus Tschira Stiftung. Будівельні роботи планується почати в 2014 році.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Renate Ries
Klaus Tschira Stiftung, Media and Communication
Heidelberg, Germany
Телефон: +49 6221 533 102
Email: renate.ries@klaus-tschira-stiftung.de

Lars Lindberg Christensen
Head, ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6761
Стільниковий: +49 173 3872 621
Email: lars@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1349.

Джерело: ESO Ukraine      

понеділок, 23 грудня 2013 р.

Полум’яна драма зоряного народження та смерті

Велика Магелланова Хмара є із числа найближчих до нас галактик. Наразі астрономи використали силу Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, щоб дослідити одну із її найменш відомих частин. Дане зображення показує хмари із газу та пилу, де народжуються гарячі нові зірки, що потім "вирізблюють" у своєму оточенні чудернацькі форми. Але образ також показує вплив зоряної смерті - це волокноподібні структури, утворені вибухом наднової.
Розташована всього близько за 160 000 світлових років від нас (eso1311) у сузір'ї Золота Риба, Велика Магелланова Хмара є одним із наших найближчих галактичних сусідів. Вона активно формує нові зорі в регіонах, котрі настільки яскраві, що деякі із них можна навіть побачити із Землі неозброєним оком, як наприклад, туманність Тарантул (eso1033). Дане нове зображення, одержане при допомозі Дуже Великого Телескопа (VLT) в обсерваторії ESO Паранал в Чилі, досліджує ділянку із назвою NGC 2035 (праворуч), яку іноді називають прізвиськом туманність Голова Дракона.
NGC 2035 є HII регіоном, або емісійною туманністю, що складається із хмар газу, які світяться від жорсткого випромінювання, котрим сяють молоді зорі. Те випромінювання відриває електрони від атомів у газі, котрі потім рекомбінують, випускаючи кванти світла. Упереміш із газом бачимо темні згустки пилу, які поглинають, а не випромінюють світло, створюючи хитросплетіння та темні фігури по всій туманності.
Волокноподібні структури у лівій частині зображення не є результатими зореутворення, а скоріше зоряної смерті. Вони були створені однією із найбільш бурхливих подій, котрі можуть відбуватися у Всесвіті - вибухом наднової [1]. Ці вибухи були настільки яскраві, що вони часто здатні на короткий час затьмарити всю свою галактику, перш ніж зникнуть із поля зору, сяючи протягом декількох тижнів або місяців (див. також eso1315 і potw1323a).
Дивлячись на цю картинку, може бути важко зрозуміти власне розмір цих хмар - вони кілька сотень світлових років у перетині. Також вони не у нашій галактиці, а далеко за її межами. Велика Магелланова Хмара величезна, але у порівнянні з нашою власною галактикою, має доволі скромні розміри, що охоплюють лише 14 000 світлових років - це приблизно в десять разів менше, ніж Чумацький Шлях.
Дане зображення було отримане у рамках програми ESO Cosmic Gems [3] за допомогою приймача видимого та ближнього ультрафіолетового світла FORS2 (FOcal Reducer and low dispersion Spectrograph), встановленого на телескопі VLT ESO, який знаходиться в обсерваторії Паранал в Чилі.

Примітки

[1] Залишок від вибуху наднової, котрий можна побачити на цьому зображенні, називається SNR 0536-67.6.
[2] Дане зображення одержане в рамках програми Космічні Перлини ESO (ESO’s Cosmic Gems). Це новий почин виробництва астрономічних зображень для освіти та широкої пропаганди астрономії. Програма головним чином використовує час, коли стан неба не дозволяє проводити наукові спостереження, але цілком сприятливий, щоб фотографувати цікаві, захоплюючі або візуально привабливі об'єкти. Ці дані також доступні професійним астрономам завдяки науковому архіву Європейської Південної Обсерваторії.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1348.


Джерело: ESO Ukraine     

Молоді зорі створили чудовий зоряний краєвид

Астрономи ESO захопили наразі найкраще зображення незвичних хмар навколо зоряного скупчення NGC 3572. Новий образ показує, як під дією зоряних вітрів, котрі випливають з цього зібрання гарячих молодих зірок, були витворені химерні бульбашки, дуги та інші структури, відомі як "слонячі хоботи". Найяскравіші із зірок даного скупчення значно масивніші, ніж Сонце, через що й закінчать свої короткі життя, як вибухи наднових.
Більшість зірок народжуються не поодинці, а із багатьма "братами і сестрами", які утворені приблизно в той же час із одної хмари газу та пилу. NGC 3572, котре у південному сузір'ї Кіля, є одним з таких скупчень. Воно містить багато гарячих молодих біло-блакитних зірок, котрі яскраво світять та генерують потужні зоряні вітри, які поступово розвівають залишки газу і пилу зі свого оточення. Сяючі газові хмари та пов’язане з ними скупчення зірок є суб'єктами нової картини від Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла ESO в Чилі [1].
У нижній частині зображення видно великий шматок молекулярної хмари, яка породила цю зоряну молодь. Хмара перебуває під впливом потужного випромінювання, що приходить від розпеченого "потомства", котре не тільки змушує її світитись із характерним відтінком, але й витворює дивні заплутані форми, серед яких бульбашки, дуги та темні стовпці, що їх астрономи називають "слонячі хоботи" [2].
Дивна подробиця, котра захоплена в цьому зображенні - це крихітна кільцеподібна туманність, розташована трохи вище від центру зображення. Астрономи досі не зовсім впевнені у походженні цього цікавого об’єкту. Цілком ймовірно, що це ущільнений залишок від молекулярної хмари, з котрої утворилось скупчення. А можливо це "бульбашка" навколо дуже яскравої гарячої зорі. Проте деякі автори вважають, що це може бути якоїсь дивної форми планетарна туманність - залишок вмираючої зорі [3].
Зорі, що народилися усередині скупчення, можуть бути "братами і сестрами", проте не близнюки. Вони є майже одинакового віку, але відрізняються за розміром, масою, температурою та кольором. Життєвий шлях зорі в значній мірі визначається її масою, так що дане скупчення містить зорі на різних стадіях їхнього життя, даючи астрономам ідеальну лабораторію, в котрій вони можуть досліджувати зоряні еволюції [4].
Ці компанії молодих зірок тримаються разом протягом відносно короткого часу, котрий звичайно десятки чи сотні мільйонів років. Вони поступово розформовуються від гравітаційної взаємодії, а також й тому, що наймасивніші зорі живуть недовго, оскільки витрачають своє паливо швидко, і в кінцевому підсумку припинюють своє існування сильними вибухами наднових, чим сприяють розкиданню залишків газу та зірок у скупченні.

Примітки

[1] Дані, використані для створення цієї картини, були отримані групою на чолі з астрономом ESO Джакомо Беккарі. Астрономи використовували силу Камери Широкого Поля для вивчення фізики протопланетних дисків у молодих зірок в NGC 3572. Вони були здивовані виявивши, що дане скупчення містить зорі старші десяти мільйонів років, котрі як і раніше однозначно проходять через стадію акреції маси, а отже повинні бути оточені дисками. Це доводить, що зореутворення в NGC 3572 триває протягом принаймні 10-20 мільйонів років, а це означає, що процес формування планет може тривати набагато довше, ніж вважалося раніше.
[2] Найбільш відомим взірцем таких "слонячих хоботів" є "Стовпи Світотворення" в туманності Орла, які були захоплені у вишуканих подробицях Космічним Телескопом Хаббл від NASA/ESA (http://www.spacetelescope.org/images/opo9544a/).
[3] Коли схожа на Сонце зоря випрацьовує все своє паливо, вона розпухає та скидує свої зовнішні шари у навколишній простір. Її гарячий залишок продовжує яскраво освітлювати цю навколишню матерію, створюючи красиву, але короткотривалу сяючу оболонку із іонізованого газу, котру ми називаємо "планетарна туманність". Це історична назва пов'язана тільки із виглядом об'єкта в невеликий телескоп і не має фізичного відношення до планети.
[4] Життя зорі залежить від того, наскільки вона масивна. Зоря, котра в п'ятдесят разів більш масивна, ніж Сонце, буде мати життя всього кілька мільйонів років. Наше Сонце буде жити близько десяти мільярдів років, тоді як червоний карлик із малою масою може існувати протягом трильйонів років - тобто набагато довше, ніж поточний вік Всесвіту.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Giacomo Beccari
ESO
Santiago, Chile
Телефон: +56 (0) 2 2463 3096
Email: gbeccari@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1347.


Джерело: ESO Ukraine     

суботу, 21 грудня 2013 р.

ESO святкує 50 років співробітництва із Чилі

Сьогодні ми відзначаємо 50-річчя початку дуже плідних відносин між ESO та Чилі, що дозволило європейській та чилійській астрономії розсунути межі науки, техніки та культури для поступу в майбутнє.
6 листопада 1963 було підписано початкову угоду (Convenio) між Європейською Південною Обсерваторііїєю (ESO) та урядом Чилі, що дозволяє ESO розміщувати свої телескопи під виключно ясним чилійським небом.
"Співпраця з Чилі виявилася грунтовною та тривалою. ESO є науковим та культурним мостом між Чилі та Європою; вона відкриває шлях у майбутнє і забезпечує великі переваги для Чилі, країн-учасниць та ESO, і звичайно для науки та технологій в цілому",- говорить Тім де Зеу, Генеральний директор ESO.
Найперший телескоп ESO з діаметром дзеркала 1 метр було встановлено в 1966 році в обсерваторії Ла Сілла - першій обсерваторії ESO, урочисто відкритій 25 березня 1969 року президентом Чилі. З часом в цьому чудовому місці були зведені 3.6 м телескоп і Телескоп Нової Технології (NTT), поряд з кількома іншими невеликими телескопами. Ці технологічні розробки проклали шлях для будівництва на горі Паранал наступної великої обсерваторії ESO в Чилі.
Обсерваторію Паранал було відкрито 5 березня 1999 року. Вона є домівкою для Дуже Великого Телескопа (VLT) найпередовішої оптичної та ІЧ-обсерваторії світу, в котрій були отримані деякі з найбільш важливих астрономічних світових досягнень. В ній також розташовані два із найпотужніших у світі  оглядових телескопи VISTA і VST.
Нещодавно спільно з партнерами з Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Чилі, ESO побудувала Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) - найбільший астрономічний проект на нашій планеті. Розташований на плато Чахнантор, ALMA складається із 66 параболічних антен міліметрово-субміліметрового діапазону. Телескоп урочисто відкрив президент Чилі Себастьян Піньєра 13 березня 2013 року.
"ESO стала енергійним діячем для виховання нового покоління вчених у Чилі та в Європі. Це дало нам можливість для створення більш тісних ланок та налагодження зв'язків між нашими громадами. Різні комітети співпраці, які існують між ESO та Чилі, є яскравим прикладом цього не тільки на науковому рівні, але й в культурній та освітній сферах",- говорить Фернандо Комерон, офіційний представник ESO в Чилі.
В якості приймаючої країни, Чилі має переваги у доступі на час спостережень на телескопах ESO, дозволяючи чилійським астрономам працювати на деяких з найбільш передових спостережених інструментів світу.
У майбутньому, ESO та Чилі будуть продовжувати зміцнювати свої стосунки. Тиждень тому президент Піньєра передав правові документи, за якими земля навколо гори Армазонес передається ESO (див. eso1345). Там буде розташовуватись черговий проект ESO - Європейський Надзвичайно Великий Телескоп, котрий буде "найбільшим у світі оком у небо".
ESO спільно з посольствами країн-учасниць запланувала низку культурних заходів з відзначення цієї річниці разом із чилійською громадськістю. Додаткову інформацію можна отримати тут.
Крім того, ESO організує спеціальний прийом 8 листопада 2013. Щоб відзначити цю дату, будуть запрошені представники чилійської влади, посли, представники країн-учасниць та наукової спільноти, присутні в країні.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Lars Lindberg Christensen
ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6761
Стільниковий: +49 173 3872 621
Email: lars@eso.org

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1346.

Джерело: ESO Ukraine    

ALMA досліджує таємниці струменів із велетенських чорних дір

Дві міжнародні групи астрономів використали силу Великого Міліметрового-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA), щоб зосередитись на струменях від величезних чорних дір у центрах галактик та спостерігати, як вони впливають на своє оточення. Вчені отримали іще кращу картину молекулярного газу навколо сусідньої "тихої" чорної діри та вловили несподіваний проблиск основи потужного струменю біля далекої чорної діри.
У центрах майже всіх галактик Всесвіту, в тому числі і нашої власної галактики - Чумацького Шляху, знаходяться надмасивні чорні діри, котрі у кілька мільярдів разів перевищують сонячну. У далекому минулому, ці дивні об'єкти були дуже активними та поглинали величезні кількості речовини з навколишнього середовища. Вони надзвичайно яскраво сяяли, викидаючи із себе крихітні фракції тої речовини через надзвичайно потужні струмені. У нинішньому Всесвіті, більшість надмасивних чорних дір набагато спокійніші, ніж то вони були у свої молоді роки, але взаємодія між струменями та їх оточенням продовжує впливати на еволюції галактик.
Два нових дослідження, котрі опубліковані сьогодні в журналі Astronomy & Astrophysics, використали ALMA для вивчення струменів із чорної діри в дуже різних масштабах: у близкій відносно спокійній чорній дірі в галактиці NGC 1433 та в дуже далекому активному об'єкті із назвою PKS 1830-211.
"ALMA виявив дивовижну спіральну структуру в молекулярному газі близько до центру NGC 1433",- говорить Франсуаза Комбе (Паризька обсерваторія, Франція), котра є провідним автором першої статті. "Це пояснює, як саме в чорну діру тече матерія, що її підживлює. Нові більш чіткі спостереження із ALMA дозволили нам виявити струмінь речовини, що витікає із чорної діри, протяжністю всього в 150 світлових років. То найменший із таких молекулярних відтоків, які досі спостерігалися в іншій галактиці".
Відкриття відтоку, яке здійснюється струменем від центральної чорної діри, показує, як вони можуть зупинити формування зірок та регулювати зростання центральної опуклості галактики [1].
В об’єкті PKS 1830-211, Іван Марті-Відаль (Технологічний університет Чалмерса, Космічна Обсерваторія Онсали, Онсала, Швеція) та його група також спостерігали надмасивну чорну діру зі струменем, але вона значно яскравіша та більш активна і походить із раннього Всесвіту [2]. Об’єкт виглядає незвично, тому що його яскраве світло на своєму шляху до Землі проходить поблизу масивної проміжної галактики, котра діє як гравітаційна лінза, подвоюючи його зображення [3].
Час від часу, надмасивні чорні діри раптово поглинають величезні маси матерії [4], що збільшує силу струменів (джетів) та підвищує випромінювання до дуже високих енергій. Наразі ALMA випадково спіймав одну із таких подій, котра відбувається в PKS 1830-211.
"У нашому випадку, спостереження із ALMA "нетравлення шлунку" у чорної діри було цілковитою несподіванкою. Власне ми спостерігали PKS 1830-211 з іншою метою, а потім ми побачили малі зміни кольору і інтенсивності між двома його зображеннями від гравітаційної лінзи. Дуже уважний погляд на цю несподівану поведінку привів нас до висновку, що саме ми спостерігали. Нам просто дуже пощастило спостерігати саме в той час, коли свіжа порція нової матерії входить в основу струменю чорної діри",- говорить Себастьян Мюллер, співавтор другої статті.
Група також провела "дізнання" того, чи спостерігались ці бурхливі події з іншими телескопами, і з подивом виявила, що дуже чіткий сигнал в гамма-променях було зареєстровано завдяки моніторинговим спостереженям із Космічним Гамма-телескопом Фермі (NASA). Процес, який викликав збільшення випромінювання на довгих хвилях, котрі приймає ALMA, був також відповідальний за різке підвищення яскравості світла в струмені аж до найвищих енергій у Всесвіті [5].
"Вперше встановлено такий чіткий зв'язок між гамма-променями та субміліметровими радіохвилями, які виходять із основи струменю від чорної діри",- додає Себастьян Мюллер.
Два нових спостереження - це тільки початок досліджень ALMA поведінки струменів з надмасивних чорних дір, як близьких, так і далеких. Група Комбе за допомогою ALMA вже вивчає інші недалекі активні галактики та унікальний об'єкт PKS 1830-211, котрий, як то очікується, буде в центрі уваги багатьох майбутніх досліджень із ALMA та на інших телескопах.
"Нам ще багато належить дізнатися про те, як чорні діри можуть створювати ці високоенергетичні викиди речовини та випромінювання",- підсумовує Іван Марті-Відаль. "Але нові результати, отримані ще до завершення будівництво ALMA, показали, що він є унікальним потужним інструментом для дослідження цих струменів. Відкриття тільки починаються!".

Примітки

[1] Цей процес зворотного зв'язку може пояснити таємничу кореляцію між масою чорної діри в центрі галактики та масою галактичної центральної опуклості. Чорна діра захоплює газ, стаючи більш активною, але потім викидає струмені, які виносять газ із навколишніх областей, спонукаючи припинення в них зореутворення.
[2] Червоний зсув PKS 1830-211 становить 2.5, тобто світло від цього об'єкту йде до нас близько 11 мільярдів років. Те світло, котре ми бачимо зараз, об’єкт випустив, коли вік Всесвіту становив лише 20 % від нинішнього. Для порівняння, світло від NGC 1433 йде до Землі всього 30 мільйонів років, що за галактичним мірками дуже небагато.
[3] Загальна теорія відносності Ейнштейна передбачає, що світлові промені відхиляються, коли проходять поблизу масивного об'єкта, такого як галактика. Цей ефект називається гравітаційним лінзуванням. Вперше його було виявлено в 1979 р. Відтоді було відкрито безліч гравітаційних лінз. В результаті цього ефекту, зображення фонових джерел світла можуть піддаватися спотворенням, збільшенням, а також розщеплюватися на кілька однакових зображень.
[4] Речовина, що падає на чорну діру, може бути зорею або ж молекулярною хмарою, як та хмара, що спостерігалась у центрі нашої Галактики - Чумацького Шляху (eso1151 , eso1332 ).
[5] Ця енергія випускається у вигляді гамма-променів - найбільш короткохвильової та високоенергетичної форми електромагнітного випромінювання.

Детальніше

Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) є міжнародним астрономічним об’єктом. Він являється партнерством Європи, Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Республікою Чилі. ALMA в Європі фінансується ESO, в Північній Америці - Національним Науковим Фондом США (NSF) у співпраці з Національною Радою Досліджень Канади (NRC) і Національною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Східній Азії - Національними Інститутами Природничих Наук (NINS) Японії в співпраці з Академією Сініца (AS) на Тайвані. Будівництво та управління ALMA від імені Європи проводить ESO, від імені Північної Америки - Національна Радіоастрономічна Обсерваторія (NRAO), яка управляється корпоративною Асоціацією Університетів (AUI), від імені Східної Азії - Національна Астрономічна Обсерваторія Японії (NAOJ). Спільна Обсерваторія ALMA (JAO) забезпечує єдине керівництво та управління будівництвом, введення в експлуатацію та експлуатацію ALMA.
Дані дослідження представлені у двох статтях “ALMA observations of feeding and feedback in nearby Seyfert galaxies: an AGN-driven outflow in NGC1433”, by F. Combes et al. and “Probing the jet base of the blazar PKS 1830−211 from the chromatic variability of its lensed images: Serendipitous ALMA observations of a strong gamma-ray flare”, by I. Martí-Vidal et al. Обидві статті вийшли в журналі Astronomy & Astrophysics.
Перша науково-дослідна група у складі F. Combes (Observatoire de Paris, France), S. García-Burillo (Observatorio de Madrid, Spain), V. Casasola (INAF–Istituto di Radioastronomia, Bologna, Italy), L. Hunt (INAF–Osservatorio Astrofisico di Arcetri, Florence, Italy), M. Krips (IRAM, Saint Martin d’Hère, France), A. J. Baker (Rutgers, the State University of New Jersey, Piscataway, USA), F. Boone (CNRS, IRAP, Toulouse, France), A. Eckart (Universität zu Köln, Germany), I. Marquez (Instituto de Astrofísica de Andalucía, Granada, Spain), R. Neri (IRAM), E. Schinnerer (Max-Planck-Institut für Astronomie, Heidelberg, Germany) and L. J. Tacconi (Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik, Garching bei München, Germany).
Друга науково-дослідна група у складі I. Martí-Vidal (Chalmers University of Technology, Onsala Space Observatory, Onsala, Sweden), S. Muller (Onsala), F. Combes (Observatoire de Paris, France), S. Aalto (Onsala), A. Beelen (Institut d’Astrophysique Spatiale, Université Paris-Sud, France), J. Darling (University of Colorado, Boulder, USA), M. Guélin (IRAM, Saint Martin d’Hère, France; Ecole Normale Supérieure/LERMA, Paris, France), C. Henkel (Max-Planck-Institut für Radioastronomie [MPIfR], Bonn, Germany; King Abdulaziz University, Jeddah, Saudi Arabia), C. Horellou (Onsala), J. M. Marcaide (Universitat de València, Spain), S. Martín (ESO, Santiago, Chile), K. M. Menten (MPIfR), Dinh-V-Trung (Vietnam Academy of Science and Technology, Hanoi, Vietnam) and M. Zwaan (ESO, Garching, Germany).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Françoise Combes
Observatoire de Paris, LERMA
Paris, France
Телефон: +33 1 4051 2077
Email: francoise.combes@obspm.fr

Ivan Martí-Vidal
Chalmers University of Technology
Onsala Space Observatory, Onsala, Sweden
Телефон: +46 31 772 5557
Email: ivan.marti-vidal@chalmers.se

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1344.

Джерело: ESO Ukraine   

Зазираючи в туманність "Глечик Тобі"

Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив на диво докладне зображення туманності на прізвисько "Пивний Кухоль" - хмари із газу та пилу, котра оточує червоного гіганта. Дане зображення показує дугоподібну структуру туманності, що й справді трохи схожа на глечик з ручкою, що й виправдовує її назву.
Розташована на відстані приблизно 1200 світлових років від Землі у південному сузір'ї Кіля, "Пивний Кухоль" більш формально відома як IC 2220, є взірцем відбивної туманності. Ця хмара із газу та пилу зсередини освітлюється зорею на ім'я HD 65750. Та зоря є типу, відомого як червоний гігант: вона в п'ять разів масивніша від нашого Сонця, проте перебуває на набагато більш важливому етапі свого життя, незважаючи на свій порівняно молодий вік близько 50 мільйонів років [1].
Туманність була утворена зорею, яка викинула частину своєї маси в навколишній космос, із чого потім формується газо-пилова хмара по мірі охолодження зоряної речовини. Пил складається з таких елементів, як вуглець та простих термостійких сполук, як діоксид титану та оксид кальцію (вапно). У даному випадку, докладне дослідження об'єкта в інфрачервоному світлі також виявило діоксиду кремнію (кремнезем), котрий найбільш імовіро і відбиває зоряне світло.
IC 2220 видно тому, що світло зорі відбивається від порошинок. Дане небесне утворення, дещо схоже на метелика, є майже симетричним і охоплює близько одного світлового року простору. Цей етап життя зірки є недовгим, а тому такі об'єкти є доволі рідкісними.
Червоні гіганти утворюються із зірок, які старіють, наближаючись до завершальної стадії їх еволюції. Вони майже вичерпали власні запаси водню, який живить реакції у зоряних надрах, котрі відбуваються протягом більшої частини життя зорі. Це призводить до того, що її атмосфера сильно розростається. Схожі на HD 65750 зорі спалюють оболонку із гелію за межами вуглецево-кисневого ядра, котрі іноді існуюють біля водневої оболонки ближче до зоряної поверхні.
Через мільярди років у майбутньому, наше Сонце також буде роздуватися до червоного гіганта. Очікується, що тоді сонячна атмосфері вийде далеко за межі поточної орбіти Землі, поглинаючи всі внутрішні планети під час процесу розширення. До того часу, Земля буде вже у дуже поганому стані: величезне зростання випромінювання та потужні зоряні вітри, котрі супроводжуватимуть процес зоряної "інфляції" знищать все живе на Землі та випарують води в океанах перед остаточним зникненням планети.
Британські астрономи Пол Мардін, Девід Аллен та Девід Малін дали IC 2220 прізвисько туманність "Глечик Тобі" через її обрис, котрий схожий на старий англійський посуд для напоїв на кшталт згаданого глечика, з яким вони мали справи у молоді роки.
Дане зображення було вироблене у рамках програми "Космічні перлини ESO" [2].

Примітки

[1] Масивні зорі проходять через свої життя набагато швидше, ніж більш легкі, схожі на наше Сонце, життя яких вимірюється мільярдами, а не мільйонами років.
[2] Дане зображення одержане в рамках програми Космічні Перлини ESO (ESO’s Cosmic Gems). Це новий почин виробництва астрономічних зображень для освіти та широкої пропаганди астрономії. Програма головним чином використовує час, коли стан неба не дозволяє проводити наукові спостереження, але цілком сприятливий, щоб фотографувати цікаві, захоплюючі або візуально привабливі об'єкти. Ці дані також доступні професійним астрономам завдяки науковому архіву Європейської Південної Обсерваторії.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1343.

Джерело: ESO Ukraine    

Доставлено останню антену ALMA

Всі 66 антен ALMA вже на місці розташування обсерваторії

Остання антена проекту Великого Міліметрово-субміліметрового Телескопа Атакама (ALMA) вже доставлена на його місце розташування. Дану 12 м параболічну тарілку виготовив європейський консорціум AEM. Це також засвідчило успішне завершення поставок 25 антен із Європи - наразі найбільшого контракту ESO.
Доставлена в обсерваторію антена є останною із їх загальної кількості 66 одиниць. Північна Америка надала 25 антен поперечником по 12 м кожна, а від Східної Азії їх надійшло 16 одиниць (чотири по 12 м та дванадцять по 7 м). До кінця 2013 року, всі 66 надзвичайно точних міліметрово-субміліметрових параболічних антен працюватимуть разом, як один радіотелескоп, котрий буде тягтись на 16 км на плато Чахнантор у пустелі Атакама, що у північній частині Чилі.
Обсерваторія ALMA була урочисто відкрита Президентом Чилі Себастьяном Піньера у березні 2013 (eso1312). Дана подія ознаменувала завершення всіх головних систем гігантського телескопа та його формальний перехід від стадії будівництва до повністю діючої обсерваторії.
Власне ця поставка останньої антени наразі завершила стадію будівництва ALMA та надала всі їх 66 одиниць для наукового використання, що й ознаменувало початок нової ери астрономічних відкриттів. "Це знаменна віха для обсерваторії ALMA, оскільки тепер астрономи Європи та всього світу матимуть завершений телескоп із його повними чутливістю та площею збору світла" - каже Вольфганг Вільд, європейський керівник проекту ALMA.
Передача останньої європейської антени знаменує успішне завершення наразі найбільшого контракту ESO. Той контракт із консорціумом AEM [2] включав розробку, виготовлення, перевезення та власне встановлення на місці розташування обсерваторії 25 антен.
ALMA допомагає астрономам знаходити відповіді на важливі питання нашого космічного походження. Телескоп спостерігає Всесвіт на міліметрових та субміліметрових довжинах світлових хвиль, котрі між ІЧ-світлом та радіохвилями електромагнітного діапазону. Таке світло випромінюють деякі із найхолодніших та найвіддаленіших космічних об’єктів, серед яких холодні хмари із газу та пилу, в яких народжуються нові зорі, а також далекі галактики на межі спостережуваного Всесвіту.
Всесвіт порівняно мало досліджений на субміліметрових хвилях, оскільки такі телескопи потребують виключно сухі атмосферні умови, подібні до котрих є на плато Чахнантор, а також неодхідно багато антен та просунутих технологій для приймачів сигналів. Іще до свого завершення, ALMA широко використовувався у різних наукових проектах, показавши великі можливості, про що є публікації із багатьма чудовими науковими результатами (див. eso1336, eso1334, eso1333, eso1331, eso1325, eso1318, eso1313 та eso1234).

Примітки

[1] ESO також відповідала за зведення готелю "Residencia", у якому розташовуються приїзджі співробітники.
[2] У складі консорціуму AEM ось ці компанії: Thales Alenia Space, European Industrial Engineering та MT-Mechatronics.

Детальніше

Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) є міжнародним астрономічним об’єктом. Він являється партнерством Європи, Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Республікою Чилі. ALMA в Європі фінансується ESO, в Північній Америці - Національним Науковим Фондом США (NSF) у співпраці з Національною Радою Досліджень Канади (NRC) і Національною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Східній Азії - Національними Інститутами Природничих Наук (NINS) Японії в співпраці з Академією Сініца (AS) на Тайвані. Будівництво та управління ALMA від імені Європи проводить ESO, від імені Північної Америки - Національна Радіоастрономічна Обсерваторія (NRAO), яка управляється корпоративною Асоціацією Університетів (AUI), від імені Східної Азії - Національна Астрономічна Обсерваторія Японії (NAOJ). Спільна Обсерваторія ALMA (JAO) забезпечує єдине керівництво та управління будівництвом, введення в експлуатацію та експлуатацію ALMA.
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Wolfgang Wild
European ALMA Project Manager, ESO
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6716
Email: wwild@eso.org

Stefano Stanghellini
ALMA Antenna Project Manager, ESO
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6570
Email: sstanghe@eso.org

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1342.

Джерело: ESO Ukraine     

четвер, 19 грудня 2013 р.

Холодне сяйво зореутворення

Перше світло нової потужної камери на APEX

Новий прилад із назвою ArTeMiS успішно встановлено на APEX (Atacama Pathfinder Experiment). APEX є 12 м радіотелескопом, розташованим високо у пустелі Атакама, який працює на міліметрових та субміліметрових довжинах хвиль, котрі між ІЧ-світлом та радіодіапазоном, надаючи астрономам цінні можливості для глибшого проникнення у Всесвіт. Нова камера вже надала чудове зображення туманності "Котяча Лапка".
ArTeMiS [1] - це нова ширококутна камера для субміліметрових хвиль, котра буде важливим доповненням до комплекту приладів APEX і дасть змогу проводити іще глибші та докладніші спостереження. Приймальна частина ArTeMIS із нового покоління більше схожа на ПЗЗ-камеру, ніж на попередні детектори. Тепер ширококутні мапи неба будуть робитись швидше та матимуть набагато більшу кількість пікселів.
Пуско-налагоджувальна група [2], котра встановлювала ArTeMIS, "воювала" із надзвичайними погодними умовами, щоб завершити свою роботу, бо дуже сильний снігопад майже засипав споруду центру управління APEX. За допомогою співробітників Центру технічної підтримки ALMA та APEX, уникаючи кучугур, група перевезла по тимчасовій дорозі скрині із ArTeMIS до місця їх призначення, де змогла зібрати прилад, приєднати кріостат та все це остаточно встановити.
Щоб випробувати прилад, групі довелось чекати на дуже суху погоду, оскільки світло субміліметрових хвиль, на котрих спостерігає ArTeMiS, дуже сильно поглинається водяною парою в земній атмосфері. Однак, цей час прийшов і тестові спостереження були успішно проведені. Після них та прийому камери в роботу, ArTéMiS було використано для деяких наукових проектів. Одним із спостережуваних об’єктів був регіон зореутворення NGC 6334, або ж туманність "Котяча Лапка", що у південному сузір’ї Скорпіона. Нова світлина значно якісніша від ранніх зображень даної ділянки неба, одержаних за допомогою APEX.
Наразі випробування ArTeMiS завершене і камера повернеться у Сакле (Франція) для встановлення в прилад додаткових приймачів. Всі причетні особи дуже задоволені результатами пробних спостережень, котрі є чудовою винагородою за багато років важкої праці і які не могли бути досягнуті без допомоги та підтримки співробітників APEX.

Примітки

[1] Скорочення ArTeMiS означає: "Architectures de bolomètres pour des Télescopes à grand champ de vue dans le domaine sub-Millimétrique au Sol" (Болометричні решітки приймачів для ширококутних субміліметрових наземних телескопів).
[2] Пуско-налагоджувальна група від CEA у складі Philippe André, Laurent Clerc, Cyrille Delisle, Eric Doumayrou, Didier Dubreuil, Pascal Gallais, Yannick Le Pennec, Michel Lortholary, Jérôme Martignac, Vincent Revéret, Louis Rodriquez, Michel Talvard та François Visticot.

Детальніше

APEX є співробітництвом між Інститутом Радіоастрономії ім. Макса Планка (MPIfR), Космічною обсерваторією Онсали (OSO) та ESO. Експлуатацію телескопа APEX на плато Чахнантор доручено ESO.
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Michel Talvard
Project Manager for ArTeMiS / CEA
Saclay, France
Телефон: +33 1 6908 8352
Email: michel.talvard@cea.fr

Carlos De Breuck
ESO APEX Project Manager
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6613
Email: cdebreuc@eso.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1341.

Джерело: ESO Ukraine        

 

Молоді зорі в туманності "Креветка"

Сяючі нагромадження газових хмар на даному новому зображенні складають величезні зоряні ясла в туманності на прізвисько "Креветка". Зроблена з використанням Оглядового Телескопа VLT в обсерваторії ESO Паранал в Чилі, ця світлина цілком може бути найбільш виразною із взагалі існуючих зображень цього об'єкта. На ній видно групи гарячих новонароджених зірок, що "кубляться" серед хмар туманності.
Розташована за близько 6000 світлових років від Землі в сузір'ї Скорпіона, туманність офіційно відома як IC 4628. Це величезна область космічного простору, заповнена газом та скупченнями щільного темного пилу, де відбувається формування та народження гарячих яскравих молодих зірок. У видимому світлі ці зорі на вигляд біло-блакитні, проте вони також випускають інтенсивне випромінювання в інших частинах спектру, а в першу чергу - то ультрафіолетове світло [1].
Власне це ультрафіолетове зоряне світло і змушує газові хмари світитися. Воно відриває електрони від атомів водню, котрі потім рекомбінують із виділенням енергії у вигляді світла. Під час того процесу кожен хімічний елемент випромінює світло із характерним кольором. Наприклад, для водню переважаючим кольором є червоний. Туманність IC 4628 є взірцем області HII [2].
"Креветка" має у поперечнику приблизно 250 світлових років та займає площу неба в чотири рази більшу, ніж повний Місяць. Незважаючи на такий величезний розмір, спостерігачі її часто випускають із уваги через її слабку поверхневу яскравість і тому, що більшість світла туманності випромінюється на довжинах хвиль, де людське око не чутливе. Туманність також відома як Gum 56, бо так вона фігурує у каталозі HII областей, котрий склав австралійський астроном Колін Гам у 1955 році.
За останні кілька мільйонів років ця область неба сформувала багато зірок, як окремих, так і в скупченнях. Там існує велике розсіяне зоряне скупчення Collinder 316, котре поширюється на більшу площу даного зображення. Та воно є лише частиною набагато більшого зібрання дуже гарячих яскравих зірок. Також видно багато темних структур або порожнин, де міжзоряна речовина була витіснена потужними зоряними вітрами, породженими навколишніми гарячими зорями.
Дане фото було зроблене на основі даних від Оглядового Телескопа VLT (VST) в обсерваторії ESO Паранал в Чилі. VST є найбільшим у світі телескопом, спроектованим для оглядових зйомок неба у видимому світлі. Це сучасний 2.6 м інструмент із фотографічною камерою OmegaCAM, котра містить 32 ПЗЗ-детекторів, які разом створюють 268 Мпк "кадр". Наше нове зображення із ряду на 24 000 піксель ширини, являє собою мозаїку із двох таких і є одним з найбільших, досі випущених ESO.
Картина є фрагментом докладного загальнодоступного огляду VPHAS+ частини Чумацького Шляху, у котрому використовують силу VST для пошуку нових об'єктів, таких як молоді зорі та планетарні туманності. Дослідження також забезпечить найкращі зображення ще не сфотографованих багатьох величезних сяючих областей зореутворення, схожих на вище описану.
Дуже чіткі зображення від VST були покращені шляхом долучення сторонніх кадрів високої якості, отриманих через різні фільтри за допомогою 32 см та 13 см телескопів Мартіном П'ю - дуже досвідченим астрономом-аматором з Австралії [3].
Поточний прес-реліз представляє собою важливу віху - це 1000-й прес-реліз від ESO. Перший з них з'явився в кінці 1985 року і був присвячений кометі Галлея. Всі вони доступні в Інтернеті.

Примітки

[1] Це те саме випромінювання, яке викликає опіки незахищеної шкіри людини, коли на неї падає занадто багато прямого сонячного світла. Але атмосфера Землі захищає все живе на поверхні від левової частки ультрафіолетового випромінювання і тільки довші довжини хвиль (від 300 до 400 нанометрів) добігають до землі і викликають засмагу та опіки шкіри людини. Деяка частина ультрафіолетового випромінювання, що випускається дуже гарячими зорями в областях HII, знаходиться на дуже коротких довжинах хвиль (коротших від 91.2 нм), власне здатна іонізувати водень.
[2] Астрономи використовують термін "HII" (вимовляється "Аш-два") для позначення іонізованого водню і "HI" (вимовляється "Аш-один") для атомарного водню. Атом водню складається із пов’язаних протона та едлектрона. В іонізованому газоподібному водні, його атоми розділені на вільні електрони та позитивні іони, котрі у цьому випадку являють собою тільки один протон.
[3] Докладніше про саме ці спостереження можна знайти на сторінці сайту Мартіна П'ю.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1340.

Джерело: ESO Ukraine        

"Арахіс" у центрі нашої галактики

Телескопи ESO створили наразі найкращу 3D мапу центральної опуклості Чумацького Шляху

Дві групи астрономів використали дані від телескопів ESO, щоб зробити найкращу тривимірну мапу центральної частини Чумацького Шляху. Вони виявили, що внутрішні області схожі на арахіс, або на Х-подібну форму, яку видно з деяких кутів зору. Цю дивну структуру було помічено на загальнодоступних даних від дослідницького телескопа VISTA ESO поряд з вимірами рухів сотень дуже слабких зірок в центральній опуклості (балдж).
Однією з найбільш важливих та масивних частин галактики є її центральна опуклість, або балдж. Це величезна центральна зоряна хмара із приблизно 10 мільярдів зірок, що простирається на тисячі світлових років, проте її структура та виникнення не дуже зрозумілі.
На жаль, з місця розташуваня нашої планети всередині галактичного диску, вид на цю центральну область, що від нас на відстані близько 27 000 світлових років, значною мірою прихований щільними хмарами газу та пилу. Астрономи можуть добре роздивитись опуклість тільки спостерігаючи її на довших довжинах світлових хвиль: наприклад, ними є інфрачервоне випромінювання, котре може проникати через пилові хмари.
Раніші спостереження від інфрачервоного огляду неба 2MASS вже натякнули, що опуклість має таємничу Х-подібну структуру. Наразі дві групи вчених використали нові спостереження від декількох телескопів ESO, щоб отримати більш чітке зображення структури опуклісті.
Перша група з Інституту Позаземної Фізики ім. Макса Планка (MPE) із Гархінгу (Німеччина), використала дані від VVV - огляду у ближньому інфрачервоному світлі [1] від телескопа VISTA в обсерваторії ESO Паранал в Чилі (eso1101, eso1128, eso1141, eso1242, eso1309 ). Це нове відкрите для широкої громадськості дослідження вміщує дані про зорі, котрі у тридцять разів слабкіші, ніж у попередніх ооглядах опуклості. Група виявила в цілому 22 мільйонів зірок, що належить до класу червоних гігантів, відомі властивості котрих дозволяють обчислити відстані до них [2].
"Глибина охоплення зоряного каталогу VISTA набагато перевищує схожі попередні роботи, і ми можемо виявити все зоряне населення у всіх, крім найбільш прихованих, регіонах",- пояснює Крістофер Вегг (MPE), котрий є провідним автором першого дослідження. "Із цим зоряним розподілом ми можемо зробити тривимірну мапу галактичної опуклості. Така мапа вперше зроблена, не пов’язуючи її із моделлю форми опуклості".
"Ми вважаємо, що внутрішні області нашої Галактики мають форму арахісу у його стручку із одного боку, а зверху схожі на дуже видовжену перетинку",- додає Ортвін Герхард, співавтор першої статті та очільник групи динаміки в MPE [3]. "Це вперше, коли ми можемо все це чітко побачити у нашому власному Чумацькому Шляху, а моделювання в нашій групі та в інших, показали, що ця форма характерна для галактик із перетинкою, котрі починалася як чисто зоряні диски".
Друга міжнародна команда на чолі з чилійським аспірантом Серхіо Васкесом (Папський Католицький університет Чилі, Сантьяго, Чилі) та ESO, обрали інший підхід для дослідження структури опуклості. Порівнюючи знімки, зроблені через одинадцять років один від одного за допомогою 2.2 м телескопа MPG/ESO, астрономи могли виміряти крихітні зміни у зв'язку з власним рухом зірок опуклості. Поєднавши ці виміри із вимірами рухів тих самих зірок вздовж променя зору від Землі, вчені картографували просторовий рух понад 400 зірок [4].
"Це вперше було проведено таку велику кількість визначення швидкостей у трьох вимірах для окремих зірок з обох сторін центральної опуклості",- укладає Васкес. "Схоже на те, що зорі, котрі ми спостерігали, утворюють потоки вздовж рукавів Х-подібної опуклості, рухаючись вгору та вниз відносно площини Чумацького Шляху. Все це дуже добре вписується у передбачення від сучасних моделей!".
Астрономи вважають, що Чумацький Шлях спочатку був звичайним зоряним диском, а пласка перетинка утворилась кілька мільярдів років тому [5]. Внутрішня частина тої перетинки потім вигнулась та утворила тривимірну форму арахісу, котру й видно на нових спостереженнях.

Примітки

[1] VVV означає "Змінні VISTA в Огляді Via Lactea". Це один із шести великих оглядів, проведених за допомогою телескопа VISTA. Дані від нього публічно доступні для міжнародної наукової спільноти через Науковий Архів ESO, що й уможливило його вивчення в MPE.
[2] Для цього дослідження були обрані скупчення червоних гігантів, оскільки вони можуть бути використані в якості еталонів відстаней: на даному етапі буття, як гігантських зірок, їх світності майже не залежить від віку або хімічного складу таких зірок. Кількості газу та пилу, котрі затемнюють зорі, розраховують безпосередньо зі спостережуваних кольорів червоних зірок скупчення, тому розподіл їх правдивих яскравостей без затемнення може бути визначений. Тоді, оскільки червоні зорі скупчення мають майже одинакові істинні яскравості, це й дає нам приблизну відстань до кожної із них. Хороше просторове охоплення огляду VVV дозволило провести вимірювання по всій внутрішній області нашої Галактики, що й дало дані, необхідні для побудови тривимірної структури центральної опуклості.
[3] Подібні "арахіси" виявлені в опуклостях інших галактик, а їх формування було передбачене комп'ютерними моделями, які показують, що така форма утворена зорями на орбітах, які утворюють Х-подібну структуру.
[4] Спостереження цих променевих швидкостей були проведені, використовуючи спектрограф FLAMES-GIRAFFE на телескопі ESO та спектрограф IMACS в обсерваторії Las Campanas.
[5] Багато галактик, включно і Чумацький Шлях, мають довгі вузькі формації, або перетинки, котрі проходять через їх центральні частини.

Детальніше

Дане дослідження представлене у статті “Mapping the three-dimensional density of the Galactic bulge with VVV red clump stars” by C. Wegg et al., що вийшла у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, та у “3D kinematics through the X-shaped Milky Way bulge”, by S. Vásquez et al., котра щойно опублікована у Astronomy & Astrophysics.
Перша дослідна група у складі C. Wegg та O. Gerhard (обидва з Інституту Позаземної Фізики ім. Макса Планка (MPE) із Гархінгу (Німеччина).
Друга дослідна група у складі S. Vásquez (Pontificia Universidad Católica de Chile, Santiago, Chile; ESO, Santiago, Chile), M. Zoccali (Pontificia Universidad Católica de Chile), V. Hill (Université de Nice Sophia-Antipolis, CNRS, Observatoire de la Côte d’Azur, Nice, France), A. Renzini (INAF − Osservatorio Astronomico di Padova, Italy; Observatoire de Paris, France), O. A. González (ESO, Santiago, Chile), E. Gardner (Université de Franche-Comté, Besançon, France), V. P. Debattista (University of Central Lancashire, Preston, UK), A. C. Robin (Université de Franche-Comté), M. Rejkuba (ESO, Garching, Germany), M. Baffico (Pontificia Universidad Católica de Chile), M. Monelli (Instituto de Astrofísica de Canarias & Universidad de La Laguna, La Laguna, Tenerife, Spain), V. Motta (Universidad de Valparaiso, Chile) та D. Minniti (Pontificia Universidad Católica de Chile; Vatican Observatory, Italy).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Christopher Wegg
Max-Planck-Institut für Extraterrestrische Physik
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 30000 3715
Email: wegg@mpe.mpg.de

Ortwin Gerhard
Max-Planck-Institut für Extraterrestrische Physik
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 30000 3539
Email: gerhard@mpe.mpg.de

Sergio Vásquez
Instituto de Astrofísica — P. Universidad Católica
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 2354 4940
Email: svasquez@astro.puc.cl

Manuela Zoccali
Instituto de Astrofísica — P. Universidad Católica
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 2354 4940
Email: mzoccali@astro.puc.cl

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1339.

Джерело: ESO Ukraine