ALMA виявив зародок гігантської зорі

Нові спостереження із використанням Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) дали астрономам наразі найкраще зображення велетенської зорі у процесі її формування всередині темної космічної хмари. Виявлена "зоряна утроба" найбільша із коли-небудь бачених у Чумацькому Шляху. Вона масивніша за Сонце більше ніж у 500 разів та продовжує зростати. Майбутня зоря жадібно поглинає навколишню матерію хмари. Очікується, що народиться дуже яскрава зоря із масою до 100 сонячних.

Найбільш масивні та наяскравіші зорі галактики утворюються в холодних темних космічних хмарах, що залишається не тільки оповите пилом, але також і таємницями [1]. Міжнародна науково-дослідна група астрономів наразі використала ALMA для проведення мікрохвильового "пренатального сканування", щоб отримати більш чітку картину формування однієї гігантських зірок, котра розташована приблизно за 11 000 світлових років від Землі у космічній хмарі із назвою Spitzer Dark Cloud (SDC) 335.579-0.292.
Існують дві теорії про формування наймасивніших зірок. Згідно першої, материнська хмара розпадається на шматки, що потім згущуються та породжують кілька невеликих ядер, котрі наостанок колапсують, утворюючи зорі. Друга теорія ще більш драматична: вся хмара починає колапсувати, матерія мчить до її центру, утворюючи одну або кілька масивних зірок-гігантів. Група на чолі з Ніколя Перетто із РЕА/AIM (Париж-Саклі, Франція) та Університету Кардіффа  (Великобританія) дійшла до висновку, що ALMA є ідеальним інструментом, який допоможе дізнатися, що відбувалося насправді.
SDC 335.579-0.292 вперше було виявлено за допомогою спостережень із Космічним Телескопом "Спітцер" (NASA) та Космічною Обсерваторією "Гершель" (ESA) , ​​як хаотичне нагромадження темних щільних волокон із газу та пилу. Наразі вчені скористалась унікальною чутливістю ALMA, щоб докладно дослідити кількість пилу і рух газу всередині темної хмари, знайшовши там справжнього зоряного велетня.
"Чудові спостереження із ALMA дозволили нам вперше отримати дійсно глибокий погляд на те, що відбувається у цій хмарі",- говорить Перетто. "Ми хотіли подивитися, як формуються та зростають зорі-гіганти, і таки досягли своєї мети! В одному із таких осередків ми знайшли абсолютного велетня: найбільший зародок протозорі, із числа досі виявлених у Чумацькому Шляху".
Той осередок є "зоряною утробою" - вихором матерії ​​із масою, котра більше ніж у 500 разів перевищує масу нашого Сонця [2]. Спостереження із ALMA свідчать, що набагато більше речовини продовжує рухатись всередину, що веде до збільшення маси. В кінці кінців, вся та маса стиснеться із утворенням дуже рідкісної космічної "бестії" - молодої зорі, котра буде мало не у 100 разів масивніша за наше Сонце.
"Хоча ми вже вважали, що дана область буде хорошим кандидатом на масивну зореутворюючу хмару, проте не очікували знайти настільки масивний зародок зорі в її надрах",- говорить Перетто. "Очікується, що цей об’єкт утворить зорю, котра буде в 100 разів масивнішою за Сонце. Тільки одна на десять тисяч зірок Чумацькому Шляху досягає такої маси!".
"Мало того, що подібні зорі рідкісні, їх народження надзвичайно швидке, а "дитинство" коротке. Так що знайти подібний масивний об'єкт на такому ранньому етапі його еволюції само по собі є вражаючим результатом",- додає учасник групи Гері Фуллер з Університету Манчестера (Великобританія).
Інша учасниця групи, Ана Дуарте Кабраль із Лабораторії Астрофізики в Бордо (Франція), підкреслює: "Спостереження із ALMA виявили захоплюючі подробиці рухів волокнистого утворення із пилу та газу. Вони свідчать, що величезна кількість газу тече у центральну компактну частину". Це вельми підтримує теорію глобального колапсу для формування масивних зірок, ніж теорію фрагментації.
Ці спостереження є частиною стадії "ранньої науки" із ALMA, коли в роботі була лише чверть кінцевого масиву антен. "Нам вдалося провести ці дуже докладні спостереження з використанням тільки частини всіх можливостей ALMA",- укладає Перетто. "ALMA безумовно революціонізує наші знання про зореутворення, дасть вирішення деяких поточних проблем та породить нові питання".

Примітки

[1] Астрономи використовують вислів "масивні зорі" для позначення тих, маса котрих у приблизно десять або більше разів перевищує масу Сонця. Це стосується маси зорі, а не її розміру.
[2] Дана область зореутворення формує багато зірок. Осередок на 500 сонячних мас є наймасивнішим із декількох подібних.

Детальніше

Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) є міжнародним астрономічним об’єктом. Він являється партнерством Європи, Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Республікою Чилі. ALMA в Європі фінансується ESO, в Північній Америці - Національним Науковим Фондом США (NSF) у співпраці з Національною Радою Досліджень Канади (NRC) і Національною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Східній Азії - Національними Інститутами Природничих Наук (NINS) Японії в співпраці з Академією Сініца (AS) на Тайвані. Будівництво та управління ALMA від імені Європи проводить ESO, від імені Північної Америки - Національна Радіоастрономічна Обсерваторія (NRAO), яка управляється корпоративною Асоціацією Університетів (AUI), від імені Східної Азії - Національна Астрономічна Обсерваторія Японії (NAOJ). Спільна Обсерваторія ALMA (JAO) забезпечує єдине керівництво та управління будівництвом, введення в експлуатацію та експлуатацію ALMA.
Дане дослідження представлене у статті “Global collapse of molecular clouds as a formation mechanism for the most massive stars”, що вийшла у Astronomy & Astrophysics.
Науково-дослідна група у складі of N. Peretto (CEA/AIM Paris Saclay, France; University of Cardiff, UK), G. A. Fuller (University of Manchester, UK; Jodrell Bank Centre for Astrophysics and UK ALMA Regional Centre Node), A. Duarte-Cabral (LAB, OASU, Université de Bordeaux, CNRS, France), A. Avison (University of Manchester, UK; UK ALMA Regional Centre node), P. Hennebelle (CEA/AIM Paris Saclay, France), J. E. Pineda (University of Manchester, UK; UK ALMA Regional Centre node; ESO, Garching, Germany), Ph. André (CEA/AIM Paris Saclay, France), S. Bontemps (LAB, OASU, Université de Bordeaux, CNRS, France), F. Motte (CEA/AIM Paris Saclay, France), N. Schneider (LAB, OASU, Université de Bordeaux, CNRS, France) та S. Molinari (INAF, Rome, Italy).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

• Research paper
• Photos of the ALMA array

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Nicolas Peretto
School of Physics and Astronomy, Cardiff University
Cardiff, UK
Телефон: +44 29 208 75314
Email: Nicolas.Peretto@astro.cf.ac.uk

Gary Fuller
Jodrell Bank Centre for Astrophysics, University of Manchester
Manchester, UK
Телефон: +44 161 306 3653
Email: G.Fuller@manchester.ac.uk

Ana Duarte-Cabral
Laboratoire d'Astrophysique de Bordeaux
Bordeaux, France
Email: Ana.Cabral@obs.u-bordeaux1.fr

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1331.

Джерело: ESO Ukraine      

Нові іграшки Маєль

 

Астрономія та телескопи іноді можуть розбудити в нас внутрішню дитину. Як свідчення людської допитливості, астрономи продовжують будувати все більш великі інструменти у віддалених місцях по усьому світі.

Астроном із ESO Жюльєн Жирар сфотографував це миле зображення його дочки під час сімейного відпочинку в обсерваторії Паранал в чилійських Андах. Завдяки вдалому ракурсу, мала Маєль наче заглядає у відкритий купол одного із 1.8 м допоміжних телескопів Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO. Хоча телескопи використовуються для серйозних наукових досліджень, астрономи можуть іноді почуваються, наче діти, коли граються із такими гігантськими "іграшками".
Жюльєн Жирар також є фотоамбасадором ESO, котрий живе та працює в Чилі на VLT. Він є відповідальним за прилад із адаптивною оптикою NACO, що встановлений на телескопі №4 групи VLT. Жюльєн представив цю світлину в Your ESO Pictures Flickr group, звідки її обрали для "Зображення Тижня" ESO.

Посилання

• ESO Photo Ambassadors
• Julien Girard’s Flickr photostream
• The “Your ESO Pictures” Flickr group
• The "Your ESO Pictures" announcement

Припис:
ESO/J. Girard

Джерело: ESO Ukraine     

Спостереження далекої галактики під час її "трапези"

Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO досліджує зростання галактик

Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, помітили далеку галактику, котра жадібно поглинає навколишній газ. Видно, що той газ падає у її надра, створюючи потік, який одночасно підживлює процеси зореутворення та пришвидшує обертання галактики. Наразі це найкращі прямі спостереження доказів теорії, що галактики затягують та "пожирають" навколишню матерію, щоб зростати та формувати зорі. Результати досліджень з'являться у журналі Science за 5 липня 2013.

Астрономи завжди підозрювали, що галактики ростуть, поглинаючи матерію зі свого навколишнього середовища, але цей процес було дуже важко безпосередньо спостерігати. Наразі Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO використано для вивчення дуже рідкісного взаємного розташування напрямів на дуже далеку галактику [1] та іще більш далекий квазар - надзвичайно яскравий центр іншої галактики, що живиться від надмасивної чорної діри. Світло від квазара проходить через газоподібне оточення ближчої до нас галактики, даючи нам можливість докладно досліджувати його властивості [2]. Нові результати дають наразі найкращий вигляд галактики під час її "трапези".
"Таке вирівнювання надзвичайно рідкісне і це нам дозволило провести унікальні спостереження",- пояснює Ніколя Буше із Науково-дослідного Інституту Астрофізики і Планетології (IRAP) (Тулуза, Франція), провідний автор нової статті. "Ми змогли використати Дуже Великий Телескоп ESO, щоб зазирнути в галактику та в її навколишній газ. Таким чином, ми мали змогу вирішити важливі проблеми у формуванні галактик: як вони зростають та як живлять свої процеси зореутворення".
Оскільки галактики створюють нові зорі, то їх власні запаси газу будуть швидко вичерпуватись. Так чи інакше, але повинне бути якесь безперервне поповнення свіжими запасами, щоб процеси і далі тривали. Астрономи підозрювали, що відповідь на це питання треба шукати у масиві холодного газу, котрий галактика "примагнічує" із навколишнього простору. У цьому випадку, газ спершу притягується ближче до галактики, утворюючи кільця, котрі обертаються разом із нею, а вже потім поглинаються. Хоча деякі докази подібних галактичних процесів вже спостерігались, але рух газу та інші його властивості досі не були докладно вивчені.
Астрономи використовували два інструменти, відомі як SINFONI та UVES [3], котрі встановлені на телескопі VLT в обсерваторії ESO Паранал на півночі Чилі. Нові спостереження показали, як власне галактика обертається, а також склад та рух навколишнього газу.
"Властивості цього величезного обсягу навколишнього газу виявились саме очікуваними: такими вони і повинні бути у подібних випадках поглинання галактикою холодного газу",- говорить співавтор Майкл Мерфі (Технологічний Університет Суінберну, Мельбурн, Австралія). "Все чудово узгоджується із моделлю: рух газу, його об’єми та хімічний склад. На вигляд це, наче годування левів у зоопарку. Дана галактика має ненаситний апетит: ми виявили, що вона живиться та зростає вельми швидко".
Астрономи вже знаходили докази існування матерії навколо галактик у ранньому Всесвіті, але це вперше вони були в змозі чітко показати, що матерія рухається всередину, а не назовні, а також визначити склад цього свіжого палива для майбутніх поколінь зірок. Тільки завдяки світлу квазара, що було задіяне в якості зонду, можливо було виявити той газ навколо досліджуваної галактики.
"У цьому випадку нам пощастило: квазар виявився у потрібному місці, що його світло пройшло через падаючий газ. Наступне покоління надзвичайно великих телескопів дозволить більш довершене дослідження околиць галактик, чим дасть нам набагато більш повну картину",- укладає співавтор Крістел Мартін (Каліфорнійський Університет Санта-Барбари, США).

Примітки

[1] Галактика була виявлена в рамках огляду "SINFONI Mg II Program for Line Emitters (SIMPLE)" галактик ​​із червоним зсусов Z-2, проведеного за допомогою  SINFONI у 2012 році. Далекий квазар має позначеня HE 2243-60, а досліджувана галактика має червоний зсув 2.3285 - це означає, що ми її бачимо, коли Всесвіту було близько двох мільярдів років.
[2] Коли світло квазара проходить через газові хмари, то воно поглинається на деяких довжинах хвиль. Зразки цих поглинань, котрі наче відбитки пальців, багато чого можуть розповісти астрономам про рух і хімічний склад газу. Без світла того далекого квазара, інформації було б отримано набагато менше, оскільки ті газові хмари самі по собі не світяться, через що їх безпосередньо і не видно.
[3] SINFONI (Spectrograph for INtegral Field Observations in the Near Infrared) - це польовий спектрограф ближнього ІЧ-світла, а UVES (Ultraviolet and Visual Echelle Spectrograph) - то ешельний спектрограф оптичного та УФ-діапазонів світла. Вони встановлені на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO. SINFONI показав руху газу у самій галактиці, а за допомогою UVES було проаналізовано світло від більш далекого квазару, котре проходить через навколишній газ.

Детальніше

Дане дослідження описане у статті “Signatures of Cool Gas Fueling a Star-Forming Galaxy at Redshift 2.3”, котра опублікована у журналі Science за 5 липня 2013.
Науково-дослідна група у складі N. Bouché (CNRS; IRAP, France), M. T. Murphy (Swinburne University of Technology, Melbourne, Australia), G. G. Kacprzak (Swinburne University of Technology, Australia; Australian Research Council Super Science Fellow), C. Péroux (Aix Marseille University, CNRS, France), T. Contini (CNRS; University Paul Sabatier of Toulouse, France), C. L. Martin (University of California Santa Barbara, USA), M. Dessauges-Zavadsky (Observatory of Geneva, Switzerland).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

• Photos of the VLT

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Nicolas Bouché
Observatoire Midi-Pyrénées–IRAP
Toulouse, France
Телефон: +33 5 61 33 27 87
Стільниковий: +33 7 51 51 46 83
Email: Nicolas.Bouche@irap.omp.eu

Michael Murphy
Centre for Astrophysics and Supercomputing, Swinburne University of Technology
Melbourne, Australia
Телефон: +61 3 9214 5818
Стільниковий: +61 405 214 461
Email: mmurphy@swin.edu.au

Richard Hook
ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1330.

Джерело: ESO Ukraine    

Європейські антени ALMA в Центрі Технічної Підтримки

На цій світлині із 2012 року, ми бачимо параболічні антени, котрим судилося стати частиною Великого Міліметрового-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA). Три антени на передньому плані, а також деякі з них подалі, були надані від ESO, як частина її внеску до проекту ALMA, на основі договору з європейським консорціумом AEM [1]. Загалом ESO надає 25 антен перетином по 12 м. Ще двадцять п'ять 12 м антен постачає північноамериканський партнер ALMA, а решту -  комплект із дванадцяти 7 м та чотирьох 12 м антен, котрі складають Компактний Масив Атакама, надаються партнером ALMA зі східної Азії.
Перед вашим поглядом антени на території Центру Технічної Підтримки (OSF) ALMA, котрий на висоті 2900 метрів в передгір'ях чилійських Анд. На передньому плані кілька антен на монтажному майданчику (AEM Site Erection Facility), де їх збирають та ретельно випробовують, перш ніж передати в обсерваторію. Антени на задньому плані вже передані, а тепер проходять подальші випробування, або ж на них встановлюють чутливі приймачі. Як тільки антени будуть повністю готові до роботи, їх перевезуть до місця розташування обсерваторії, котра на плато Чахнантор на висоті 5000 метрів. Там антени приєднають до масиву ALMA, котрий задіяний у вивченні деяких із найглибших таємниць нашого космічного походження. Навіть коли всі антени будуть готові, OSF залишатиметься центром обслуговування щоденної роботи ALMA, та як робоче місце для астрономів і груп, відповідальних за підтримку обсерваторії.
На обрії видніється гірський ланцюг Анд, де найвищий пік належать до конічного вулкану Ліканкабур, котрий відзначає кордон між Чилі і Болівією, та фігурує на краєвиді.

Примітки

[1] До консорціуму AEM входять: Thales Alenia Space, European Industrial Engineering та MT-Mechatronics.

Посилання

• More about ALMA at ESO
• Joint ALMA Observatory

Припис:
ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)

Світова прем’єра IMAX® 3D фільму "Прихований Всесвіт"

Ваша подорож до зірок, видимих у найпотужніші на світі телескопи - вперше на 3D екрані

3D фільм "Прихований Всесвіт" з’явився в кінотеатрах IMAX® та на гігантських екранах по всьому світі. Перші покази відбулись 28 червня 2013 у Науковому Центрі "Великі Озера" в Клівленді (штат Огайо, США) та 29 червня в планетарії ім. Тихо Браге в Копенгагені (Данія). У фільмі показано найсучасніші телескопи, відзняті в кадрах із високим дозволом, гіпнотичні 3D образи небесних об’єктів та 3D моделювання еволюції Всесвіту.

Щоб відвідати найпередовіші у світі телескопи, потрібно поїхати у віддалені місця, як чилійських Андах на висоті 5000 метрів. Але тепер є простіший спосіб там побувати.
У фільмі "Прихований Всесвіт" вперше в технології IMAX ® 3D можна побачити Дуже Великий Телескоп (VLT) - найголовніший телескоп ESO, а також відвідати найбільший в історії астрономічний проект - Великий Міліметрового-субміліметровий Масив Атакама (ALMA - міжнародний астрономічний об’єкт за підтримки Європи, Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Республікою Чилі).
Фільм поставив Рассел Скотт. Він також керував натурними зйомками у листопаді 2012 року: "Досвід від зйомок в пустелі Атакама цих спостережних об’єктів світового класу був дивовижним. Деякі із трансцедентних місць серед гір Анд змушують вас почувати себе так, наче ви на іншій планеті. Відчуття природи, котра за межами всього того, до чого ми звикли - це саме те, що я хочу передати глядачам".
Із цих надзвичайних місць нашої планети, глядачі помандрують у захоплюючу подорож в глибокий космос, завдяки найкраще для цього пристосованій кінематографічній технології IMAX 3D. Вони заглянуть глибоко всередину яскравих галактик і туманностей, подорожуватимуть по поверхні Марса, будуть свідками приголомшливих картин Сонця. Всесвіт оживе через реальні зображення та досі небачені на гігантських екранах 3D моделі, котрі засновані на астрономічних даних, одержаних за допомогою VLT, ALMA та інших телескопів, таких як Космічний Телескоп Хаббл (NASA/ESA), створюючи ефект занурення IMAX 3D.
"Прихований Всесвіт" буде досліджувати Сонце, зв'язок людства з космосом та дивовижні види далеких галактик у небачений досі спосіб - даючи свіжий погляд на Всесвіт",- пояснює продюсер Стівен Амездроз.
Фільм озвучила британська актриса Міранда Річардсон - лауреат премії "Золотий Глобус" за роль у фільмі жанру арт-хаус "Зачарований квітень" (Enchanted April), а також номінована на "Оскар" та "Золотий Глобус" за роль у фільмі Луї Маля "Втрата" (Damage), за який вона отримала премію BAFTA.
"Прихований Всесвіт" знятий у форматі 15/70 мм та випущений знаменитою австралійською кінокомпанією December Media у співробітництві із Film Victoria, Технологічним Університетом Суінберну та ESO. У випуску та прокаті фільму також приймала участь двічі номінована премією "Оскар" компанія MacGillivray Freeman Films - провідний виробник та дистриб'ютор фільмів IMAX.
"Ми радо демонструємо телескопи ESO та фундаментальні наукові результати в IMAX",- сказав Ларс Ліндберг Крістенсен, керівник Відділу освіти та зв'язків із громадськістю ESO. "Тільки формат IMAX дійсно може передати захоплююче почуття від бачення в дії найпередовіших телескопів людства!".
Перелік місць показів фільму буде оновлюватися на його офіційному сайті.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".
December Media  - одна з найбільш відомих кіностудій в галузі документального кінематографу. Студія випустила на австралійський та світовий ринок безліч високоякісних документальних фільмів і серіалів. Маючи більше, ніж 20-річним досвід успішного виробництва документальних, освітніх, мистецьких та дитячих мультиплікаційних фільмів, багато з яких удостоєні нагород на конкурсах, December Media відома атмосферою творчості, фінансовою та технічною кваліфікацією, володіє розгорнутою прокатною мережею та фінансовими зв'язками по усьому світі.
Film Victoria - державне агентство і стратегічний партнер в області кіноіндустрії. Фінансує і забезпечує рекламу фільмів, вироблених в штаті Вікторія (Австралія). Тільки за минулий рік компанія витратила більше 7.2 млн австралійських доларів на підтримку місцевих кіно та телевізійних проектів. Агентство підтримує міжнародні та неурядові кінопроекти Вікторії, в тому числі: I Frankenstein, міні-серії HBO The Pacific, Don't Be Afraid of the Dark, Where the Wild Things Are, Ghost Rider and Knowing.
Swinburne 3D Productions, у співробітництві з Центром астрофізики і суперкомп'ютерів Університету Суінберну, є лідером в галузі виробництва науково-популярних фільмів та просторової візуалізації, поєднуючи строгість наукових даних із інноваційними авторськими техніками CGI-анімації і 3D-зображень. Спеціалізуючись на кінофільмах, інтерактивному продукті та освітніх програмах, Swinburne вже більше 10 років виробляє стерео-3D фільми.
MacGillivray Freeman Films - провідний незалежний виробник і дистриб'ютор фільмів на гігантському екрані для IMAX-кінотеатрів, таких, як номіновані на "Оскар" Dolphins та The Living Sea. За останні 40 років, фільми компанії демонструвалися у провідних установах всього світу. Компанія стала першим виробником документальних фільмів, що досягли позначки касового збору в $ 1 мільярд доларів. Фільми MacGillivray Freeman's відомі своєю майстерністю, вдалим освітньо-мистецьким поєднанням та  науковим професіоналізмом.

Посилання

• Official movie website
• Shooting on-site announcement
• December Media
• Film Victoria
• Swinburne 3D Productions
• MacGillivray Freeman Films
• The Tycho Brahe Planetarium
• Great Lakes Science Center

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Lars Lindberg Christensen
Head, ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6761
Стільниковий: +49 173 3872 621
Email: lars@eso.org

Lori Rick
Director of Communications, MacGillivray Freeman Films
Телефон: +1 818 212 3434
Email: lrick@macfreefilms.com

Переклад прес-релізу ESO eso1329.

Джерело: ESO Ukraine   

Три планети у "поясі життя" сусідньої зорі

Новий погляд на Gliese 667C

Група дослідників поєднала нові спостереження зорі Gliese 667C із даними, раніше отриманими за допомогою приладу HARPS на 3.6 м телескопі ESO в Чилі, виявивши систему щонайменше на шість планет. Дивовижно, але три із цих планет є "надземлями", що перебувають у поясі, де можливе існування води у рідкому стані, а отже там є шанси знайти життя. Це перша виявлена ​​планетна система із заповненим "поясом життя".

Зоря Gliese 667C вивчена дуже добре. ЇЇ маса всього трохи більше третини сонячної. Зоря належить до потрійної системи Gliese 667 (інше позначення GJ 667), котра від нас на відстані 22 світлових роки у сузір'ї Скорпіона. Це досить близько в космічних околицях Сонця: набагато ближче, ніж планетні системи, досліджувані Космічним Телескопом "Кеплер" - мисливцем на екзопланети.
Попередні дослідження Gliese 667C виявили, що біля неї три планети (eso0939, eso1214), одна з яких знаходиться e "поясі життя". Наразі група астрономів під керівництвом Гіллема Англада-Ескуде з Геттінгенського університету в Німеччині та Мікко Туомі з Університету Херфордшіра (Великобританія), вирішила іще раз дослідити систему. До вже існуючої картини, вчені долучили нові спостереження із HARPS та від інших телескопів: Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, телескопів "Магеллан" (Чилі) та обсерваторії ім. В.М. Кека (Гаваї) [1]. Дослідники отримали докази того, що навколо даної зорі система із семи планет [2].
Планети обертаються навколо найслабшої із трьох зірок потрійної зоряної системи. Якби можна було на одній із цих нововиявлених планет поглянути на ті два інших "сонця", то вони виглядали б як пара доволі яскравих зірок, видимих вдень, а вночі вони б давали стільки ж світла, як ми отримуємо від повного Місяця. Нові планети повністю заповнили "пояс життя" зорі Gliese 667C, оскільки у ньому більш нема інших стійких орбіт, на котрих могли б існувати досі невідкриті планети.
"Із більш ранніх досліджень нам вже було відомо, що у цієї зорі є три планети, але нам захотілося перевірити, чи нема їх там більше", - говорить Туомі. "Долучивши деякі нові спостереження та переглянувши отримані раніше дані, ми змогли підтвердити існування тих трьох планет та впевнено виявити кілька нових! Знайти три планети малої маси у "поясі життя" - це надзвичайно!".
Три виявлені планети підтверджено, як ті, котрі вчені відносять до "надземель" - планет, масивніших від Землі, але легших від Урану або Нептуну. "Надземлі" знаходяться всередині "поясу життя" своєї зорі - дуже обмеженого кільця простору, у котрому вода може існувати в рідкому стані. Це перший випадок, коли три таких планети були помічені на орбітах такого поясу в одній системі [3].
"Кількість ймовірно придатних для життя планет у нашій галактиці значно більша, якщо ми можемо сподіватись знайти кілька таких навколо кожної зорі малої маси. Раніше ми дивитися на десять зірок у пошуках одної ймовірно населеної планети, але тепер для нас очевидно, що можемо звернути погляд навіть на одну зорі, щоб навколо неї знайти кілька таких планет", -додає співавтор Рорі Барнс (Університет Вашингтона, США).
Компактних систем навколо зірок сонячного типу було знайдено достатньо у Чумацькому Шляху. Оскільки планети навколо подібних зірок обертаються доволі близько, то їх поверхні дуже гарячі і навряд чи можуть бути придатними для життя. Та інша справа у випадках більш холодних та слабших зірок типу Gliese 667C. Навколо них "пояс життя" знаходиться повністю в межах орбіти Меркурія, тобто набагато ближче, ніж у випадку, як для нашого Сонця. Gliese 667C є першим прикладом зоряної системи із доволі низькою масою, у котрій ймовірно можуть існувати кам’янисті планети у "поясі життя".
Гаспаре Ло Курто, вчений із ESO, котрий відповідальний за HARPS, зауважує: "Цей вражаючий результат значною мірою завдячує технічним можливостям HARPS та пов'язаним програмним забезпеченням, а також підкреслює цінність архіву ESO. Надзвичайно добре, що кілька незалежних дослідницьких груп використовують надзвичайну точність цього унікального приладу".
Наостанок Англада-Ескуде укладає: "Дані нові результати свідчать, наскільки цінним може бути повторний аналіз даних та поєднання результатів, отриманих різними дослідницькими групами із використанням різних телескопів".

Примітки

[1] Група використовувала дані від спектрографа UVES на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO в Чилі (для точного визначення характеристик зорі), а також від спектрографа PFS (Carnegie Planet Finder Spectrograph) (PFS) на 6.5 м телескопі Magellan II в обсерваторії Лас Кампас (Чилі), від спектрографа HIRES на 10 м телескопі ім В.М. Кека (Мауна Кеа, Гаваї), а також багато різноманітних даних, досі одержаних за допомогою HARPS (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher) на 3.6 м телескопі ESO в Чилі (останні зібрані в рамкам програми досліджень карликів типу М, котру очолювали X. Bonfils та M. Mayor у період 2003–2010. Опис програми тут).
[2] Група вивчала дані вимірів радіальної швидкості Gliese 667C - методу, котрий часто використовується для "полювання" на екзопланети. Вчені виконали надійний байєсівський статистичний аналіз, щоб відокремити сигнали від присутності планет навколо зорі. Перші п'ять сигналів були проявлені дуже переконливо, шостий виявився дещо слабшим, а сьомий іще більш слабшим. Дана система складається із трьох "надземель" у "поясі життя", двох більш гарячих планет, ближчих до зорі, а також двох більш холодних планет за межами поясу. Науковці вважають, що планети у "поясі життя" та більш близькі до зорі, завжди повернені до неї одними сторонами: тобто їх день дорівнює їх року, тому на одній стороні цих планет вічний день, а на іншій стороні завжди ніч.
[3] У нашій Сонячній системі орбіта Венери знаходиться поблизу внутрішньої частини "поясу життя", а Марс - поблизу його зовнішнього краю частини. Протяжність таких "поясів життя" залежить від багатьох чинників.

Детальніше

Дане дослідження описане у статті “A dynamically-packed planetary system around GJ 667C with three super-Earths in its habitable zone”, що вийшла у журналі Astronomy & Astrophysics.
Науково-дослідна група у складі G. Anglada-Escudé (University of Göttingen, Germany), M. Tuomi (University of Hertfordshire, UK), E. Gerlach (Technical University of Dresden, Germany), R. Barnes (University of Washington, USA), R. Heller (Leibniz Institute for Astrophysics, Potsdam, Germany), J. S. Jenkins (Universidad de Chile, Chile), S. Wende (University of Göttingen, Germany), S. S. Vogt (University of California, Santa Cruz, USA), R. P. Butler (Carnegie Institution of Washington, USA), A. Reiners (University of Göttingen, Germany), та H. R. A. Jones (University of Hertfordshire, UK).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

• Research paper
• Description of HARPS
• Photos of the La Silla Observatory
• eso1214 — press release describing earlier observations of Gliese 667C by the HARPS team
• eso0939 — press release describing original observations of this star using HARPS
• Keck Observatory
• Las Campanas — Magellan telescopes

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Guillem Anglada-Escudé
Institut fur Astrophysik, University of Göttingen
Göttingen, Germany
Телефон: +49 0551 39 9988
Email: guillem.anglada@gmail.com

Mikko Tuomi
Center for Astrophysics Reseach, Hertfordshire University
Hatfield, UK
Телефон: +44 01707 284095
Email: miptuom@utu.fi

Rory Barnes
Department of Astronomy, University of Washington
Seattle, USA
Телефон: +1 206 543 8979
Email: rory@astro.washington.edu

Richard Hook
ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1328.

Джерело: ESO Ukraine  

Пилова несподіванка навколо гігантської чорної діри

Дуже Великий Телескоп-Інтерферометр (VLTI) ESO зібрав наразі найдокладніші спостереження пилу навколо величезної чорної діри E центрі активної галактики. Замість того, щоб знайти весь захоплений пил розподіленим у вигляді "бублика" навколо чорної діри, як це очікувалося, астрономи виявили, що велика його частина також знаходиться над та під тором. Дані спостереження показують, що пил відштовхується від полярних околиць чорної діри, наче холодним зоряним вітром. Це дивовижне відкриття, котре кидає виклик сучасним теоріям та свідчить, як надмасивні чорні діри розвиваються і взаємодіють із навколишнім середовищем.

За останні двадцять років астрономи виявили, що майже всі галактики мають величезні чорні діри в своїх центрах. Деякі з цих чорних дір зростають, збираючи матерію із навколишнього простору, чим створюють найпотужніші у Всесвіті джерела енергії - активні ядра галактик (AGN). Центральні частини цих яскравих "важковаговиків" оточені "бубликами" космічного пилу [1], зібраного із навколишнього простору подібно до того, як вода утворює малий вихор навколо стічного отвору водозбірного басейну або ванни. Досі вважалося, що більшість сильного інфрачервоного випромінювання, що походить від AGN, утворювалось в таких "бубликах".
Але нові спостереження сусідньої активної галактики NGC 3783, котрі потребували потужності інтерферометру VLTI в обсерваторії ESO Паранал в Чилі [2], здивували дослідників. Хоча гарячий пил із температурами від 700 до 1000 градусів за Цельсієм зосереджений в торі, як то і очікувалося, астрономи також виявили величезну кількість холодного пилу у полярних частинах чорної діри [3].
Себастьян Хьоніг (University of California Santa Barbara, USA and Christian-Albrechts-Universität zu Kiel, Germany), провідний автор статті з викладом нових результатів, пояснює: "Нам вперше вдалось поєднати докладні інфрачервоні спостереження холодного, кімнатної температури, пилу навколо AGN із схожими докладними спостереженнями дуже гарячого пилу. Це також є найбільшим масивом опублікованих даних інфрачервоної інтерферометрії AGN".
Нововиявлений пил утворює холодний вітер, що дме від чорної діри. Він повинен відігравати важливу роль у складних відносинах між чорною дірою та її оточенням. Ненажерлива чорна діра живиться навколишньою матерією, але інтенсивне випромінювання, що від того виникає, схоже видуває матерію геть. Досі неясно, як ці два процеси співіснують та дозволяють надмасивним чорним дірам рости і розвиватись у межах галактик, але присутність пилового вітру додає нові деталі до картини того, що відбувається.
Для того щоб дослідити центральні частини NGC 3783, астрономам необхідно було використати потужності двох телескопів зі складу Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO. Їх поєднання утворює інтерферометр, який може мати розподільну здатність, як у 130-метрового телескопа.
Інший дослідник групи, Герд Вайгельт (Max-Planck-Institut für Radioastronomie, Bonn, Germany), пояснює: "Поєднуючи чутливості великих дзеркал VLT в режимі інтерферометрії, ми в змозі зібрати достатньо світла для спостереження слабких об'єктів. Це дозволяє нам вивчити ділянки неба у перетині, як ото відстань від нашого Сонця до найближчої зорі, у галактиках, віддалених десятками мільйонів світлових років. Наразі ніякі інші оптичні або інфрачервоні системи у світі на це не здатні".
Дані нові спостереження можуть призвести до зміни парадигми в розумінні AGN. Вони є прямим доказом того, що пил витісняється інтенсивним випромінюванням. Моделі того, як пил розподіляється та як надмасивні чорні діри ростуть і розвиваються, тепер повинні враховувати цей недавно виявлений ефект.
Хьоніг укладає: "Зараз я дійсно із нетерпінням очікую MATISSE, котрий дозволить нам поєднати всі чотири телескопи VLT, щоб одночасно спостерігати у ближньому та середньому ІЧ-світлі. Він нам надасть набагато більш докладні дані". MATISSE є інструментом другого покоління для VLTI. В даний час перебуває на стадії будівництва.

Примітки

[1] Космічний пил складається із силікатних та графітових зернин - мінералів, котрих також удосталь на Землі. Сажа від свічки дуже схожа на космічний графітовий пил, хоча розмір її частинок в десять або більше разів перевищує типові розміри зернин останнього.
[2] VLTI формується поєднанням чотирьох головних 8.2 м телескопів групи VLT або чотирьох рухомих 1.8 м Допоміжних Телескопів VLT. Він використовує техніку, відому як інтерферометрія, котра в одному спостереженні застосовує складне апаратне поєднання світла від декількох телескопів. Хоча в результаті не виробляються реальні зображення, даний метод значно збільшує рівень деталізації, який може бути досягнутий під час спостережень, які надав би космічний телескоп із діаметром дзеркала більше 100 метрів.
[3] Мапа розподілу гарячого пилу була створена із використанням інструменту AMBER VLTI, котрий працює у ближньому інфрачервоному діапазоні. Описані тут нові спостереження використовували прилад MIDI, котрий приймає довжини хвиль від 8 до 13 мкм середнього ІЧ-діапазону.

Детальніше

Дане дослідження описане у статті “Dust in the Polar Region as a Major Contributor to the Infrared Emission of Active Galactic Nuclei”, by S. Hönig et al., котра вийшла в Astrophysical Journal за 20 червня 2013.
Науково-дослідна група у складі S. F. Hönig (University of California in Santa Barbara, USA [UCSB]; Christian-Albrechts-Universität zu Kiel, Germany), M. Kishimoto (Max-Planck-Institut für Radioastronomie, Bonn, Germany [MPIfR]), K. R. W. Tristram (MPIfR), M. A. Prieto (Instituto de Astrofísica de Canarias, Tenerife, Spain), P. Gandhi (Institute of Space and Astronautical Science, Kanawaga, Japan; University of Durham, United Kingdom), D. Asmus (MPIfR), R. Antonucci (UCSB), L. Burtscher (Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik, Garching, Germany), W. J. Duschl (Institut für Theoretische Physik und Astrophysik, Christian-Albrechts-Universität zu Kiel, Germany) та G. Weigelt (MPIfR).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

• Research paper
• Photos of the VLT
• Information on the Very Large Telescope Interferometer (VLTI)

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Sebastian Hönig
University of California Santa Barbara
USA
Телефон: +49 431 880 4108
Стільниковий: +49 176 9995 0941
Email: shoenig@physics.ucsb.edu

Poshak Gandhi
University of Durham
United Kingdom
Email: poshak.gandhi@durham.ac.uk

Gerd Weigelt
Max-Planck-Institut für Radioastronomie
Bonn, Germany
Email: weigelt@mpifr.de

Wolfgang Duschl
Christian-Albrechts-Universität zu Kiel
Kiel, Germany
Email: wjd@astrophysik.uni-kiel.de

Richard Hook
ESO
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1327.

Джерело: ESO Ukraine