середу, 17 липня 2013 р.

Розірвана чорною дірою

VLT спостерігає в реальному часі, як газова хмара йде на тісне зближення із гігантом у центрі Чумацького Шляху

На Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO вперше проведені спостереження газової хмари, котра розірвана надмасивною чорною дірою в центрі галактики. Хмара в даний час настільки розтягнута, що її передня частина пройшла найближчу до чорної діри точку та віддаляється від неї зі швидкістю більш ніж 10 млн км/год, в той час як хвіст все ще падає на останню.


У 2011 Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO виявив газову хмару у кілька разів масивнішу за Землю, що прискорено рухається до чорної діри в центрі Чумацького Шляху (eso1151) [1]. Наразі ця хмара перебуває у точці її найбільшого зближення і нові спостереження із VLT показують, що вона сильно розтягується під дією надпотужного гравітаційного поля космічного велетня.
"Наразі передня частина хмари простягається на більш ніж 160 мільярдів кілометрів навколо орбіти точки максимального наближення до чорної діри. Власне та точка лише трохи далі, ніж за 25 мільярдів кілометрів від самої чорної діри: хмара ледве уникнула падіння",- пояснює Стефан Гіллессен (Інститут Позаземної Фізики ім. Макса Планка, Гархінг, Німеччина), очільник групи спостереження [2]. "Хмара настільки розтягнута, що її тісне наближення - то не одна короткочасна подія, а процес, котрий триватиме протягом не менше одного року".
Оскільки газова хмара розтягується, світло від неї стає все важче бачити. За допомогою інструменту SINFONI на VLT, науковці отримали більше 20 годин спостережних даних для ділянки поблизу чорної діри. Це найглибша експозиція даного регіону, що спостерігалась із інтегральним польовим спектрометром [3], що й дало групі змогу виміряти швидкості руху різних частин хмари повз центральну чорну діру [4].
"Найдивніше, що ми зараз спостерігаємо - це те, що передня частина хмари вздовж по своїй орбіті знову рухається до нас зі швидкістю більш ніж 10 млн км/год, що близько 1% від швидкості світла",- додає Рейнхард Гензель, керівник дослідницької групи, котра досліджує дану ділянку неба протягом майже двадцяти років. "Це означає, що передня частина хмари вже пройшла точку найбільшого зближення із чорною дірою".
Походження газової хмари залишається загадкою, хоча ідей доволі [5]. Нові спостереження звузять їх коло.
"Наче той астронавт-невдаха із науково-фантастичного фільму, зараз ми бачимо, як хмара розтягується настільки, що нагадує спагетті. Це означає, що в його межах мабуть нема зорі",- укладає Гіллессен. "На даний момент ми вважаємо, що газ може походити від зірок, котрі ми бачимо на орбітах навколо чорної діри".
За розпалом цієї унікальної події в центрі галактики в даний час уважно стежать астрономи по всьому світі. Ця інтенсивна спостережна кампанія забезпечить багатство даних не тільки про газову хмару [6], але і нові дослідження близьких до чорної діри областей, що раніше не були вивчені, та проявів надпотужної гравітації.

Примітки

[1] Чорна діра у центрі Чумацького Шляху має оцінену масу десь близько чотирьох мільйонів мас Сонця та назву Sgr A * (вимовляється: Стрілець А зірочка *). Це найближча до нас надмасивна чорна діра, відома на сьогоднішній день, а отже вона є найкращої можливістю для докладного дослідження чорних дір. Вивчення надмасивної чорної діри в центрі галактики та її оточення посідає перше місце у десятці астрономічних відкриттів ESO.
[2] Відстань найтіснішого наближення становить приблизно п'ять відстаней від планети Нептун до Сонця. Це доволі близько до чорної діри із масою в біля чотирьох мільйонів разів більшою, ніж у Сонця!
[3] В інтегральному польовому спектрометрі, записане в кожен піксель світло потім окремо розщеплюється на його кольорові складники, а тому спектри реєструються для кожного пікселя. Ті спектри потім можуть бути проаналізовані окремо, а після їх можна використати для створення карти швидкостей та хімічних властивостей кожної частини об'єкта.
[4] Дослідна група також в надії побачити свідчення того, як швидко рухома хмара взаємодіє із будь-яким газом навколо чорної діри. Досі нічого такого не було знайдено, проте в подальших спостереженнях планується шукати подібні прояви.
[5] Астрономи вважають, що газова хмара ймовірно були створена зоряними вітрами від зірок, що обертаються навколо чорної діри. Також можливо, що вона є результатом від газового струменя із галактичного центру. Іншим варіантом є те, що в центрі хмари була зоря. У цьому випадку газ буде походити як від зоряного вітру тієї ймовірної зорі, так і від протопланетного газо-пилового диску навколо неї.
[6] На протязі розгортання даної події в центрі галактики, астрономи очікують побачити, що еволюція хмари переходить від чисто гравітаційної та приливної до складної турбулентно-гідродинамічної.

Детальніше

Дослідження було представлене у статті "Pericenter passage of the gas cloud G2 in the Galactic Center", by S. Gillessen et al, котра вийщла в Astrophysical Journal.
Науково-дослідна група у складі S. Gillessen (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, Garching, Germany [MPE]), R. Genzel (MPE; Departments of Physics and Astronomy, University of California, Berkeley, USA), T. K. Fritz (MPE), F. Eisenhauer (MPE), O. Pfuhl (MPE), T. Ott (MPE), M. Schartmann (Universitätssternwarte der Ludwig-Maximilians-Universität, Munich, Germany [USM]; MPE), A. Ballone (USM; MPE) та A. Burkert (USM; MPE).
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Stefan Gillessen
Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 30000 3839
Email: ste@mpe.mpg.de

Reinhard Genzel
Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 30000 3281
Email: genzel@mpe.mpg.de

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1332.

Джерело: ESO Ukraine       

Немає коментарів:

Дописати коментар