Астрономи, використавши Телескоп Нової
Технології (NTT) ESO та Космічний Телескоп Хаббл (NASA/ESA), дослідили
більше 100 планетарних туманностей в центральній опуклості нашої
Галактики. Вони виявили, що представники цієї космічної сім'ї, що за
формою схожі на метелика, чомусь таємничо зорієнтовані одинаково. Це
доволі дивовижний результат, враховуючи їх персональні історії та
різноманітні властивості.
На останніх стадіях життя зірок, схожих на наше Сонце, вони
"розпухають" та скидають свої зовнішні шари у навколишній простір, що
призводить до утворення об'єктів, званих планетарні туманності, котрі
вельми різні за своїм виглядом та дивовижно гарні. Одним із їх типів є
біполярні планетарні туманності, котрі дещо схожі на примарні піскові
годинники або на метеликів.Всі ці туманності сформовані в різних частинах космосу та мають різні характеристики. Жодна з них або зірок, котрі їх утворили, не мають взаємодії з іншими планетарними туманностями. Проте результати нового дослідження, проведеного астрономи з Манчестерського Університету (Великобританія), свідчать про дивовижну схожість між деякими із цих туманностей: багато із них шикуються в небі подібним чином [1].
"Це дійсно дивовижна знахідка, і якщо вона виявиться вірною - то дуже важлива",- пояснює Брайан Ріс з Манчестерського Університету, один із двох авторів статті. "Багато з цих примарних "метеликів" виглядає так, наче їх довгі осі орієнтовані вздовж площини нашої галактики. Використавши зображення від "Хаббла" і NTT, ми могли отримати дійсно гарний вигляд цих об'єктів, що дало можливість їх докладно досліджувати".
Астрономи дослідили 130 планетарних туманностей в центральній опуклості Чумацького Шляху. Вони визначили три різних їх типи [2], ретельно вивчили характеристики та зовнішній вигляд.
"У той час як представники цих двох груп були зовсім випадково орієнтовані у небі, як власне і очікувалося, ми виявили, що третій тип біполярних туманностей показав дивовижну перевагу щодо певного напрямку вирівнювання осей",- говорить другий автор статті Альберт Жільстра, також із Манчестерського Університету. "Будь-яке подібне шикування завжди є несподіванкою, вже не кажучи про переповнену центральну частину галактики".
Вважається, що форма планетарної туманності залежить від обертання зоряної системи, котра її утворила. Тобто властивості системи: чи є вона подвійна [3], або має ряд планет, що обертаються навколо - це може мати значний вплив на формування оболонки туманності. Форми біполярних туманностей є одними з найбільш надзвичайних, що ймовірно викликано струменями матерії, котрі виходять із подвійних систем у напрямах, перпендикулярних до площин їх орбіт.
"Шикування, котре ми бачимо у цих біполярних туманностях, вказує на щось дивне у властивостях зоряних систем у центральній опуклості",- пояснює Різ. "Щоб саме так вишикуватись, зоряні системи, котрі сформували ці туманності, повинні були обертатись перпендикулярно до міжзоряних хмар, з яких вони утворились, що власне дуже дивно".
Нехай форми цих туманностей залежить від властивостей їх материнських зірок, але нові результати вказують на існування іще одного невідомого чинника. На додаток до суми загальних характеристик зірок, наш Чумацький Шлях також має власні властивості: його центральна опуклість (балдж) обертається навколо центру галактики, наче один об’єкт. Цей балдж може мати більший вплив, ніж вважалося раніше, навіть на всю Галактику: а хоч би і його магнітними полями. Астрономи припускають, що впорядкована орієнтація планетарних туманностей може бути викликана існуванням сильних магнітних полів в галактичній опуклості, нею утворених.
Оскільки більш молоді туманності, тобто ті, котрі ближчі до своїх материнських зірок, не виказують таке шикування, то можна вважати, що ці поля раніше були набагато потужніші, ніж наразі [4].
"Ми можемо багато про що дізнатись від вивчення цих об'єктів",- укладає Жільстра. "Якщо вони дійсно поводять себе так дивно, то це має важливе значення не тільки для наших уявлень про минуле окремих зірок, а й взагалі для минулого всієї нашої галактики".
Примітки
[1] Довга вісь біполярної планетарної туманності проходить черех її крила, а коротка - через власне тіло туманності.[2] За своїми формами, планетарні туманності були розподілені на наступні три типи: еліптичні з упорядкованою внутрішньою структурою, еліптичні без внутрішньої структури та біполярні.
[3] Подвійна зоряна система складається із двох зірок, котрі обертаються навколо спільного центру тяжіння.
[4] Дуже мало відомо про походження і характеристиках магнітних полів, які були присутні в нашій алактиці, коли вона була молодою, а тому неясно, чи вони виросли сильніше із плином часу, або ж навпаки послабшали.
Детальніше
Дане дослідження представлене у статті "Alignment of the Angular Momentum Vectors of Planetary Nebulae in the Galactic Bulge", що вийшла у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.Науково-дослідна група у складі B. Rees (University of Manchester, UK) та A. A. Zijlstra (University of Manchester, UK). Bryan Rees зайнявся астрономічними дослідженнями пізніше: він вирішив одержати докторську ступінь після виходу на пенсію. Дане дослідження є частиною його дисернтації.
Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".
Посилання
Контакти
Oleg MaliyNGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org
Albert Zijlstra
University of Manchester
Manchester, UK
Телефон: +44 1613 063925
Email: a.zijlstra@manchester.ac.uk
Bryan Rees
University of Manchester
Manchester, UK
Телефон: +44 1612 754145
Email: bryan.rees@manchester.ac.uk
Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org
Переклад прес-релізу ESO eso1338.
Джерело: ESO Ukraine
Немає коментарів:
Дописати коментар